Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 2

Послухайте, як розповів П.Чайковський казку про Бабу Ягу фортепіанній п’єсі, яку так і назвав – “Баба Яга”.

Метод наведення, суть данного методу полягає у такому доборі музичних творів і бесід, що дають змогу "непомітно для слухачів ввести їх у середовище дії чинників, на які бажано звернути увагу", Б.В.Асаф'єв вважав основним у вихованні в школярів слухових асоціацій та усвідомленого ставлення до музики. Він закликав до обережності у доборі як музичних творів, так і навідних на сприймання музики впливів. "У тому-то й завдання виховання і лухових навичок, — писав учений, — щоб, не переносячи одразу в абсолютно чуже середовище і поступаючись де в чому набутими звичками, вміло спрямовувати роботу до розумної мети".

На операційно – пізнавальному етапі дійшли висновку, що краще користуватися такими методами як метод порівняння , сприяє активізації музичного сприймання, оскільки знання й досвід дітей ще не є усталеним. Завдання на порівняння двох творів подобаються учням і сприяють розвитку їхньої пізнавальної активності. Порівнюючи, учні помічають те, що в інших випадках не звернули б уваги.

Під час слухання музичних творів школярі вчаться визначати характерні особливості кожного з них, порівнюючи їх між собою. Наспіваний характер “Чеської пісні” М.Любарського діти відчуватимуть краще, якщо порівняють її з гострохарактерною “Танцювальною”.

Проте не всі першокласники розуміють, що означає порівняти два будь яких об’єкти. У такому випадку треба пояснити їм, що порівняти означає знайти схожість і відміну. Так, відміну між творами танцювального характеру доцільно показати на прикладі двох популярних танців й вальсу. Учитель виконує, наприклад, “Гопак” П.Глушкова і "Маленький вальс" Я.Степового. Після того, як школярі визначають, що обидві п’єси мають танцювальний характер, він пропонує знайти відмінність між ними і допомагає дітям почути й усвідомити , що музика гопака ритмічна, передбачає підстрибування, вальсу – плавна, наче кружляє.

На подібних прикладах учні розуміють, що художній твір народжується в умовах соціальних, культурно- національних та психологічних закономірностей. Тому завжди можна знати для нього аналогію і в самій музиці, і в інших видах мистецтва - в поезії, літературі, театрі, живопису, кіно. Ефективність методу порівняння зумовлена тим, чи орієнтуються діти в засобах музичної виразності.

Одним з методів активізації музичного сприймання школярів є варіювання (іноді його називають прийом руйнування початкового образу). Він полягає в тому, що вчитель виконує твір, змінюючи той чи інший засіб музичної виразності ( темп, динаміку тощо), а діти визначають, що саме змінилося в знайомому творі. Нескладну дитячу пісеньку можна зіграти в ритмі маршу, вальсу, мазурки, інших танців. Потім у ході бесіди треба порівняти оригінал зі зміненим варіантом, з’ясувати схожість і відмінність. Отже, метод варіювання неначе вбирає в себе порівняння як його компонент, оскільки дає змогу припустити, що всі запропоновані варіанти можна зіставити між собою.

Використовується й метод співу фрагментів твору, призначеного для слухання. Його застосування сприяє тому, що учні краще запам’ятовують основні теми твору й можуть надалі простежувати за їхнім розвитком у процесі звучання музики. Крім того, метод співу допомагає розв’язувати завдання вокального виховання дітей.

В сприйманні музичного твору нам допомагає художньо – педагогічний аналіз. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів це невід'ємна частина професійних навичок вчителя музики. Він існує і як самостійна складова шкільного уроку, і як допоміжний методичний засіб в організації різних форм музичної діяльності учнів - хорового співу, сольфеджування, гри на музичних інструментах, спільного музикування тощо. Власне осмислення та вміле використання музичних творів учителем у навчальній роботі допомагає дітям осягнути образний світ музики, сприймати її художні засоби, оволодівати специфікою музичної мови, що й уможливлює діалогічне, а тому й зацікавлене спілкування школярів із музичним мистецтвом.

Основою художньо-педагогічного аналізу є різні знання та вміння. Його наукову базу складають естетика, теорія й історія музики, педагогіка, вікова психологія та ін. Велике значення мають музичні здібності й образне мислення вчителя, арсенал його практичних навичок, артистизм, креативність, вміння спілкуватися з дітьми тощо.

Художньо-педагогічний аналіз не виокремлюється як самостійна форма, а органічно включається у творчу діяльність учнів, стаючи допоміжним методичним засобом розвитку сприйняття пізнання музики. Використовуючи дитячий фольклор, побутові жанри, невеличкі твори дитячої музики вчитель ненав'язливо ознайомлює молодших школярів з психофізичними якостями звуків, які перетворюються на первісні елементи музичної мови, спонукаючи їх одразу ж до практичного застосування. Опанування малюками доступних прийомів музичного висловлювання - гра зі знайомими тембрами та шумовими ефектами, звуковою гучністю, регістровою висотою, темпом, остинатними ритмоформулами, декламування, спів простих поспівок тощо - сприятиме розкріпаченню уяви й фантазії дітей. Надалі можна поступово переходити й до слухання музики, пам'ятаючи, що сприйняття молодших школярів безпосереднє, яскраво емоційне, але нетривале.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Традиційні техніки графіки
“Графіка” від грецьк. grapho - пишу, малюю . Специфіку мистецтва графіки складає малюнок. Малюнок (як художньо-виразний засіб) хоч і використовується у всіх видах образотворчого мистецтва, але в граф ...

Задачі на знаходження невідомого від'ємника
Підготовча робота та методика пояснення вибору дій у задачах на знаходження невідомого від'ємника схожа на методику роботи над задачами на знаходження невідомого доданка та на знаходження невідомого ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net