Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 2

Послухайте, як розповів П.Чайковський казку про Бабу Ягу фортепіанній п’єсі, яку так і назвав – “Баба Яга”.

Метод наведення, суть данного методу полягає у такому доборі музичних творів і бесід, що дають змогу "непомітно для слухачів ввести їх у середовище дії чинників, на які бажано звернути увагу", Б.В.Асаф'єв вважав основним у вихованні в школярів слухових асоціацій та усвідомленого ставлення до музики. Він закликав до обережності у доборі як музичних творів, так і навідних на сприймання музики впливів. "У тому-то й завдання виховання і лухових навичок, — писав учений, — щоб, не переносячи одразу в абсолютно чуже середовище і поступаючись де в чому набутими звичками, вміло спрямовувати роботу до розумної мети".

На операційно – пізнавальному етапі дійшли висновку, що краще користуватися такими методами як метод порівняння , сприяє активізації музичного сприймання, оскільки знання й досвід дітей ще не є усталеним. Завдання на порівняння двох творів подобаються учням і сприяють розвитку їхньої пізнавальної активності. Порівнюючи, учні помічають те, що в інших випадках не звернули б уваги.

Під час слухання музичних творів школярі вчаться визначати характерні особливості кожного з них, порівнюючи їх між собою. Наспіваний характер “Чеської пісні” М.Любарського діти відчуватимуть краще, якщо порівняють її з гострохарактерною “Танцювальною”.

Проте не всі першокласники розуміють, що означає порівняти два будь яких об’єкти. У такому випадку треба пояснити їм, що порівняти означає знайти схожість і відміну. Так, відміну між творами танцювального характеру доцільно показати на прикладі двох популярних танців й вальсу. Учитель виконує, наприклад, “Гопак” П.Глушкова і "Маленький вальс" Я.Степового. Після того, як школярі визначають, що обидві п’єси мають танцювальний характер, він пропонує знайти відмінність між ними і допомагає дітям почути й усвідомити , що музика гопака ритмічна, передбачає підстрибування, вальсу – плавна, наче кружляє.

На подібних прикладах учні розуміють, що художній твір народжується в умовах соціальних, культурно- національних та психологічних закономірностей. Тому завжди можна знати для нього аналогію і в самій музиці, і в інших видах мистецтва - в поезії, літературі, театрі, живопису, кіно. Ефективність методу порівняння зумовлена тим, чи орієнтуються діти в засобах музичної виразності.

Одним з методів активізації музичного сприймання школярів є варіювання (іноді його називають прийом руйнування початкового образу). Він полягає в тому, що вчитель виконує твір, змінюючи той чи інший засіб музичної виразності ( темп, динаміку тощо), а діти визначають, що саме змінилося в знайомому творі. Нескладну дитячу пісеньку можна зіграти в ритмі маршу, вальсу, мазурки, інших танців. Потім у ході бесіди треба порівняти оригінал зі зміненим варіантом, з’ясувати схожість і відмінність. Отже, метод варіювання неначе вбирає в себе порівняння як його компонент, оскільки дає змогу припустити, що всі запропоновані варіанти можна зіставити між собою.

Використовується й метод співу фрагментів твору, призначеного для слухання. Його застосування сприяє тому, що учні краще запам’ятовують основні теми твору й можуть надалі простежувати за їхнім розвитком у процесі звучання музики. Крім того, метод співу допомагає розв’язувати завдання вокального виховання дітей.

В сприйманні музичного твору нам допомагає художньо – педагогічний аналіз. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів це невід'ємна частина професійних навичок вчителя музики. Він існує і як самостійна складова шкільного уроку, і як допоміжний методичний засіб в організації різних форм музичної діяльності учнів - хорового співу, сольфеджування, гри на музичних інструментах, спільного музикування тощо. Власне осмислення та вміле використання музичних творів учителем у навчальній роботі допомагає дітям осягнути образний світ музики, сприймати її художні засоби, оволодівати специфікою музичної мови, що й уможливлює діалогічне, а тому й зацікавлене спілкування школярів із музичним мистецтвом.

Основою художньо-педагогічного аналізу є різні знання та вміння. Його наукову базу складають естетика, теорія й історія музики, педагогіка, вікова психологія та ін. Велике значення мають музичні здібності й образне мислення вчителя, арсенал його практичних навичок, артистизм, креативність, вміння спілкуватися з дітьми тощо.

Художньо-педагогічний аналіз не виокремлюється як самостійна форма, а органічно включається у творчу діяльність учнів, стаючи допоміжним методичним засобом розвитку сприйняття пізнання музики. Використовуючи дитячий фольклор, побутові жанри, невеличкі твори дитячої музики вчитель ненав'язливо ознайомлює молодших школярів з психофізичними якостями звуків, які перетворюються на первісні елементи музичної мови, спонукаючи їх одразу ж до практичного застосування. Опанування малюками доступних прийомів музичного висловлювання - гра зі знайомими тембрами та шумовими ефектами, звуковою гучністю, регістровою висотою, темпом, остинатними ритмоформулами, декламування, спів простих поспівок тощо - сприятиме розкріпаченню уяви й фантазії дітей. Надалі можна поступово переходити й до слухання музики, пам'ятаючи, що сприйняття молодших школярів безпосереднє, яскраво емоційне, але нетривале.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Розв’язання проблеми адаптації дітей до навчання у масовій початковій школі
Практика свідчить, що значна частина педагогів та батьків, тобто людей, які здійснюють виховання дітей дошкільного віку, мають надто поверхові уявлення про адаптацію дитини до школи. Оптимізація зага ...

Створення виховного ідеалу національного виховання за Г. Ващенком
Одним з творців української освітньо-виховної системи, що заснована на поєднанні релігійного і світського навчання, був професор, доктор наук Григорій Ващенко (1878 – 1967). Метою життя професора бул ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net