Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 3

Особливо доцільний прийом «вільного диригування» при з'ясуванні розвитку музики. Узгоджуючи свої рухи із звучанням музики, діти глибше і зосередженіше вслухаються в неї. Виразний рух не тільки передає вже сформоване переживання, він спонукає до роздумів і тим самим збагачує життєвий досвід дітей. Даючи вихід моторній активності дітей, пластичнее інтонування музики спряиовує цю активність до поглибленого сприймання і розвитку слухацької культури. У дітей розвивається творча уява, прагнення до самовираження.

Дуже широко використовують метод моделювання. Суть моделювання полягає у свідомому спрощенні об'єкта пізнання шляхом виділення з нього лише тих сторін або якостей, які підлягають пізнанню. Це дає змогу зобразити його у вигляді схем, формул, лінійних або вертикальних побудов тощо, що являють собою модель реального об'єкта, явища із звукового потоку певні елементи або їх сукупність, які здаються йому найсуттєвішим.

Метод моделювання виконує дві функції: по-перше, виступає для дітей як засіб пізнання музичного твору; по-друге, є інструментом вивчення і контролю вчителя за сприйняттям учнів. У поєднанні з іншими методами він допомагає організувати (що дуже важливо!) самостійну роботу учня в процесі сприйняття, спрямувати процес пізнання і осмислення ним музичних вражень.

Методи моделювання музичного сприйняття рухами, графічним зображенням, малюнком, словом широко розробляються і застосовуються у практиці музичного виховання. Так, на уроці часто використовуються тактування, прості танцювальні рухи, марширування та ін. Вони позитивно впливають на емоційний тонус учнів, сприяють визначенню характеру музичних творів, яскравішому сприйняттю засобів музичної виразності 4. Кращому запам'ятовуванню і виникненню у слухачів музично-просторових асоціацій допомагає графічне зображення мелодичного рисунка, інших елементів музичної мови. Слухаючи твір, діти можуть «креслити» мелодичну лінію в повітрі, стежити указкою по заздалегідь підготовленому рисунку, відтворити її самостійно в зошиті чи на дошці. Суть моделювання засобами малюнка полягає в тому, що учні за допомогою кольорів, їх співставлень і тонових переходів намагаються показати, що, на їх думку, хотів «намалювати» композитор, виразити характер твору і викликаний ним емоційний відгук, потім пояснити малюнок, тобто проаналізувати почуте. На малюнку вони зображають також емоційно-динамічний план твору, мелодичний рух, виділяють найхарактерніші засоби виразності.

Контрольно – підсумковий етап є підсумком урока музики, тому на підбиття підсумків, корекцію висловлювань учнів ми пропонуємо такі методи та прийоми.

Застосовуючи метод вибору підхожих визначень, слід враховувати рівень музичного й інтелектуального розвитку дітей: запропоновані завдання мають бути посильними для них. Так, в окремих класах учням пропонують вибрати одне-два визначення із складеного словникового ряду, в інших з такими завданнями діти вже легко справляються, можна ускладнити їх, запропонувавши їм вибрати підхожі визначення, але не з логічною побудованого ряду, а такого, в якому є слова, що характеризують різні емоції.

Щоб використовувати метод вибору підхожих визначень, доцільно приготувати наочні посібники різних видів. Слова бажано виділяти різним кольором відповідно до їхнього емоційного змісту. Якщо слів небагато, можна написати їх на дошці (у ході уроку).

Для розвитку музичного сприймання дітей застосовується метод музичних колекцій, завдяки якому під час ознайомлення з кожним новим твором поповнювалася колективна “колекція” маршів, вальсів, п’єс про тварин, птахів тощо. Він сприяє накопиченню музично-слухових вражень, формуванню вміння спостерігати, запам’ятовувати, узагальнювати. Водночас дає змогу порівняти п’єси з кожної колекції.

Естетична та виховна функція уроків музики великою мірою залежить від вдалого підбору музичних творів до всіх форм роботи, зокрема для слухання та аналізу. Окрім художніх якостей та педагогічної доцільності вчитель має враховувати популярність творів та їх відповідність віковим смакам дітей. Так, молодші школяри люблять музику танцювальну, ритмічну, швидку, з елементами звукозображення.

Для слухання музики доцільно використовувати такі збірники п’єс, як “Фортепіанний альбом” М.Дремлюги, “Вибрані твори” А.Коломійця, “24 дитячі п’єси для фортепіано” В.Косенка, “Легкі п’єси українських композиторів” та ін.

Аналізуючи дитячі фортепіанні п’єси українських композиторів, наголошуємо на різноманітності їхнього змісту: це й картини природи, образи тварин і птахів, дитячі ігри, забави й казкові персонажі. Сприймання таких творів, як “Дощик” В.Косенка, “Сніг іде” М.Дремлюги, “У лісі” А.Штогаренка, сприяє розвиткові уяви дітей, естетичному ставленню до природи. Слухання п’єс “Тук-тук”, “Зозуля” Л. Вербовського, “Зайчик” М.Жербіна, “Ведмежатко в лісі” М.Дремлюги допоможе краще пізнати звірів і птахів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Особливості змісту лекційного модулю з теми "Поняття лексичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики"
Як вже було зазначено, лекція належить до основних форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах і одночасно виступає у ролі методу навчання. Навчальна лекція — це логічно вивершен ...

Внутрішньо-класна індивідуалізація навчальної роботи
Організація процесу навчання є впорядкування взаємодії вчителя та учнів у відповідності з цілями навчання. Керувати навчальною діяльністю учнів – це значить визначати цілі, помічати завдання, здійсню ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net