Загальна характеристика структури і змісту потреб і ціннісного відношення молодших школярів до регулярних занять фізичною культурою

Педагогіка: історія і сьогодення » Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами » Загальна характеристика структури і змісту потреб і ціннісного відношення молодших школярів до регулярних занять фізичною культурою

Сторінка 1

Зміст потреб припускає наступну структуру: суб'єкт (суспільство, клас, соціальна група, особистість); потребнісні відносини і об'єкт (предмети, послуги, види діяльності). Потребнісні відносини реалізуються в соціальній діяльності, в основі якої лежить вибір того або іншого об'єкту, необхідного для задоволення потреб.

Розглядаючи структуру потреб, необхідно підкреслити важливу методологічну сторону проблеми в умовах розвиненого соціалізму: переваги соціально-культурних потреб над біологічними. За словами В.З.Роговіна, конкретна структура потреби особистості визначає її своєрідність, оригінальність і неповторність. Люди відрізняються один від одного за своїми природними задатками, фізичними і духовними можливостями. Ці генетично обумовлені особливості людей утворюють, лише передумови потреб, конкретний зміст і спрямованість яких формується під впливом соціально-культурного середовища. В цьому значенні потреби завжди формуються суспільством.

Структуру потреби в самому загальному і наочному вигляді можна представити у вигляді будівлі, кожний наступний поверх якої утворюють потреби складнішого порядку, що відповідають більш високому рівню розвитку людської особистості. Фундамент або нижні поверхи цієї будівлі складають первинні (вітальні) потреби, що є елементарними необхідними умовами існування людського організму. Самі верхні поверхи складають соціальні і соціально-етичні потреби, серед яких чільне місце займають потреби в творчості, самореалізації.

В даний час налічується декілька десятків різних класифікацій потреб. «відповідно до основних видів суспільних відносин (матеріальними і ідеологічними) ми можемо виділити дві групи потреб особи: матеріальні і духовні, також третю групу матеріально-духовних потреб, яка не може бути однозначно віднесена ні до першої, ні до другої групи. Правда, віднесення потреб до тієї або іншої групи певною мірою умовне, оскільки матеріальні потреби мають духовний зміст, а духовні нерозривно пов'язані з матеріальними».

До матеріальних потреб особистості відносяться потреби: а) в їжі; б) в одязі; в) в житлі; г) статева потреба; д) у фізичній діяльності, у тому числі фізичній культурі і спорті; е) в здоров'ї і його охороні, медичному обслуговуванні; ж) у взаємодії з природою. До духовних потреб відносяться: а) потреба в науковому світогляді; б) теоретико-пізнавальна; в) етична; г) естетична і художня; д) в духовному спілкуванні; е) в пошуку і реалізації значення життя.

До наступної групи потреб ми відносимо потребу в праці і суспільно-політичній діяльності.

На наш погляд, в процесі формування особистості необхідно враховувати кожну з виділених груп потреб, яка має свої особливості. Це полягає у відмінності матеріальних потреб від духовних тим, що матеріальні потреби носять в цілому характер утиліти. Реалізовуючи свої матеріальні потреби в їжі, одязі, взуття, – людина привласнює предмети, що задовольняють ці потреби, одержує безпосередню практичну користь від володіння ними.

Потрібно також відзначити, що зростання духовних потреб в певних умовах може не відповідати досягнутому рівню задоволення матеріальних.

В літературі є самі різні підходи до класифікації потреб, самою узагальненою характеристикою є розподіл їх на матеріальні, соціальні і духовні.

Формування потреби людей у фізичному вдосконаленні освітніми засобами

У формуванні потреби у фізичному вдосконаленні (схема 1) важливу роль відіграють такі чинники, як підвищення престижності і суспільної значущості занять фізичною культурою і спортом; забезпеченість матеріально-технічною базою і кадрами; оптимальне поєднання процесів залучення людей в практичні заняття і розширення, поглиблення їх знань про цінності засобів фізичної культури і спорту; збагачення змісту самих занять цікавими, емоційними формами і методами їх проведення; наближення занять до місць проживання і роботи; вдосконалення форм і спрямованості пропаганди фізичної культури і спорту та ін.

Не дивлячись на те, що у формуванні потреб важлива роль належить об'єктивним, матеріальним умовам, розвиваються вони не механічно вслід за змінами цих умов. Щоб змінити потреби, інтереси, погляди людей, буття, що змінилося, повинне обмислитися людьми, пройти через їх свідомість. На практиці значення матеріальних чинників у формуванні потреби в заняттях фізичною культурою і спортом нерідко абсолютизується, тоді як недооцінюється роль освітніх і інформаційно-пропагандистських чинників. Для формування культурної звички людей до занять фізичною культурою і спортом мало підвищити їх матеріальний рівень життя. Потрібна ще цілеспрямована діяльність по зміні поглядів, відносин, стереотипів, що склалися.

Страницы: 1 2 3



Характеристика бази дослідження навику читання
Читання — це складний комплексний вид діяльності, що складається з ряду операцій. Достатньо повно навик читання може характеризувати сукупність декілька його параметрів: спосіб, швидкість, правильніс ...

Форми прийняття дитини на виховання у сім’ю: усиновлення, опіка та піклування, дитячий будинок сімейного типу, прийомна сім’я
Пріоритетність сімейних форм виховання перед інтернатними очевидна – жоден такий заклад ніколи не зможе стати для дитини сім’єю, навіть найкращого вихователя дитина ніколи не назве мамою. У випускник ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net