Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури

Педагогіка: історія і сьогодення » Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами » Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури

Сторінка 2

В період молодшого шкільного віку відбуваються перестановки в ієрархічній мотиваційній системі дитини. На перший план виходить учбова діяльність, ігрова діяльність відходить на другий план. Проте, гра в початкових класах – є ведучим засобом виховання фізичних якостей. Ні в яких видах діяльності людина не демонструє такого самозабуття, вияв своїх психофізіологічних, інтелектуальних ресурсів, як в грі. Гра – унікальний феномен загальнолюдської культури, її витік і вершина. З найдавніших цивілізації гра стала контрольним мірилом появи всіх найважливіших рис особистості. І дорослі, і діти в таких, наприклад, вічних ігрових моделях, як футбол, хокей регбі, шахи і т.п., діють так, як діяли б в самих екстремальних ситуаціях, на межі сил долаючи труднощі. Багато людських пристрастей досягають свого піку тільки в грі.

Дитинство без гри і поза грою позбавляє дитину ігрової практики, що веде до втрати головного джерела розвитку: імпульсів творчості, одухотворення освоюваного досвіду життя, ознак і прикмет соціальної практики, багатства і мікроклімату колективних відносин, індивідуального самозанурення, активізації процесу пізнання світу і т.п. Для дітей гра – продовження життя (С.А. Шмаков).

В наше століття інформаційних технологій і комп'ютеризації гра не втрачає актуальності, а набуває до того ж нових форм і виглядів. Дуже популярні останнім часом комп'ютерні ігри з набором балів, з переходами на вищі рівні наштовхнули нас на створення своєрідної гри, але в реальному житті.

Для формування мотиваційно-ціннісного відношення і потреби до занять фізичною культурою ми внесли зміни і доповнення в систему оцінювання на уроках. Зміни, що відбулися в змісті сучасної освіти за останнє десятиріччя – перенесення акценту з наочних знань, умінь і навиків як основної мети навчання на формування загально-навчальних умінь, на розвиток самостійності учбових дій, спричиняють за собою і зміну системи оцінювання.

Необхідний пошук принципово іншого підходу до оцінювання, який дозволив би усунути негативні моменти в навчанні, сприяв би гуманізації навчання, індивідуалізації учбового процесу, підвищенню учбової мотивації і учбовій самостійності в навчанні. З пошуком таких форм і зв'язана запропонована нами рівнева система оцінювання.

Як критерії оцінювання були виділені:

1) відвідування уроків фізичної культури;

2) старанність;

3) взаємостосунки з однокласниками;

4) оцінка за теоретичну підготовленість в області фізичної культури;

5) сформованість рухових умінь і навичок;

6) оцінки за виконання контрольних нормативів.

Ми застосували таку форму контролю, яка, зберігаючи позитивні сторони традиційної системи оцінки, значно зменшили її мінуси. Ще відомий педагог В.Ф. Шаталов для контролю знань ввів «листи відкритого обліку знань». Їх суть полягає в тому, що кожна одержана на уроці або в позаурочний час оцінка заноситься на спеціальний бланк. На відміну від «Шаталовського» листа наші не вивішувалися для загального огляду, але були досяжні (знаходилися у вчителя фізичної культури). Діти могли відразу бачити свої сильні і слабкі сторони. Такі листи велися окремо за кожну четверть. Підсумкова четвертна оцінка виводиться виходячи з шести критеріїв, кожний з яких оцінюється по п’ятибальній системі. Таким чином, максимально учень може набрати 30 балів. Оцінка «2» із будь-якого з критеріїв оцінювання в суму балів не входить. Встановлюється наступна відповідність оцінок і рівнів:

1. рівень (менше 20 балів) – 2 «незадовільно»;

2. рівень (20-23 бали) – 3 «задовільно»;

3. рівень (24-27 балів) – 4 «добре»;

4. рівень (28-30 балів) – 5 «відмінно».

В кінці четверті учням, що набрали найбільшу кількість балів, видавалися пам'ятні емблеми і «присвоювались» звання «Кращий атлет», «Кращий лижник», «Кращий гімнаст», «Кращий спортсмен». На нашу думку, таке оцінювання зрівнює шанси «сильних» і «слабких» учнів, кожний бачить свої переваги і недоліки. «слабкий» знає, де йому потрібно «підтягтися». Така система оцінювання зручна для сприйняття дітьми молодшого шкільного віку і наближає дітей до оцінок по ECTS (яка оцінюється за 100-бальною шкалою). Таким чином, учні брали участь в грі по збиранню балів, в боротьбі за звання кращого.

Зупинимося докладніше на критеріях оцінювання. Теоретична підготовка в області фізичної культури оцінюється за традиційною 12-бальною системою знайомої дітям по інших предметах: «12» балів ставиться, якщо учень повністю розкриває питання; «11» – учень володіє матеріалом, однак відчуває себе не впевнено; «10» – відповідає з дуже незначними помилками, «9» – при відповіді учень допустив одну значну помилку; «8» ставиться, якщо учень відповідає на питання не повною мірою; «7» – відповідь не повна з 1-2-ма значними помилками; «6» ставиться, якщо у відповіді допущені 2-3 грубі помилки; «5» – якщо допущено 3-4 значних помилки; «4» – допущено 5-6 помилок при відповіді на питання; «3», «2», «1» ставиться, якщо учень не знає відповіді на питання, однак спробував відповісти на нього.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Європейська кредитно-трансферна система
Європейська система перезарахування кредитів (ECTS) була розроблена у 1989/1990 рр. у формі п’ятирічного проекту, в якому брали участь 145 європейських навчальних закладів. У подальшому практика ECTS ...

Розрізнення творчих робіт учнів в області природних і гуманітарних наук
Аналіз робіт, які представляються на конференціях і конкурсах дозволяє виділити наступні їхні типи: Проблемно-реферативні — творчі роботи, написані на основі декількох літературних джерел, що припуск ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net