Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури

Педагогіка: історія і сьогодення » Шляхи формування потреби у молодших школярів до регулярних занять фізичними вправами » Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов навчання і виховання учнів початкових класів на уроках фізичної культури

Сторінка 3

Відвідування оцінюється за 5-балльною системою. Цей критерій включений в експеримент для профілактики безпричинних пропусків уроків фізичної культури. І так за відвідування від 100% до 95% занять ставиться оцінка «5»; при відвідуванні від 94% до 89% занять ставиться оцінка «4»; від 88% до 84% – «3»; при відвідуванні менше ніж 83% занять – «2». Сюди не включалися пропуски з поважних причин.

В критерії старанність розглядаються поведінка, виконання завдань на уроці, наявність спортивної форми відповідної місцю проведення уроку, пори року і її санітарно-гігієнічний стан. Критерій старанності оцінюється також по 5-бальній системі, де процентні співвідношення аналогічні оцінкам відвідування.

Взаємостосунки з товаришами оцінюються за 5-бальною системою. Оцінка «5» ставиться, якщо учень при виконанні завдання вчителя допомагає однокласнику у вигляді показу, пояснення, фізичної підтримки і емоційного співпереживання; «4» ставиться, якщо допомога виявляється у вигляді показу і пояснення; оцінка «3» ставиться за допомогу у вигляді показу; «2» ставиться, якщо допомога не виявляється, є прояв негативних емоцій, насмішок на адресу товариша. Взаємостосунки з товаришами є чітко видимими під час проходження нового матеріалу, а також під час ігор і комбінованих естафет, де разом з вправами з бігом і стрибками були інтелектуальні завдання на кмітливість, і прояв знань в області фізичної культури. В цих естафетах діти можуть вибрати той етап, який у нього краще виходить.

Критерій сформованості рухових умінь і навиків оцінюється аналогічно оцінкам за теорію.

При виставлянні оцінок за виконання контрольних нормативів слід орієнтуватися на індивідуальні темпи просування, а не тільки лише на виконання учбових кількісних нормативів. Таким чином, бали за контрольні нормативи ставляться згідно програми, але якщо дитина показує результат краще за свій колишній хоча б на частки секунди, то у такому разі йому ставиться оцінка на 1 бал вище.

Таким чином, запропонована система оцінювання, дозволяє «слабким» учням розширити їх можливості в отриманні високих балів з фізичної культури.

Як критерії оцінки ефективності педагогічного експерименту для всіх класів були узяті:

відношення до занять фізичною культурою

рівень фізичної підготовленості

успішність з фізичної культури.

Для виявлення відношення учнів до занять фізичною культурою нами була розроблена анкета (дод. 1). За наслідками опитування учні були розділені по трьох рівнях відношення: 1) високий рівень відношення – 36-45 балів; 2) середній рівень відношення – 26-35 балів; 3) низький рівень відношення до занять фізичною культурою – 25 балів і менше. За наслідками опитування також аналізувалося місце уроку фізичної культури в учбовому процесі і виконання учнями ранкової зарядки, а після закінчення учбового року підводилися підсумки по пропусках уроків фізичної культури. Педагогічному спостереженню піддалися взаємостосунки і взаємодопомога між дітьми.

Успішність по фізичній культурі визначалася по традиційній 12-бальній системі оцінювання в процентному співвідношенні одержаних «12», «11», «10», «9», «8», «7», «6», «5», «4», «3», «2», «1» і «0» (в ЕГ1 і Е2 класах з урахуванням нововведень).

На початку навчального року всі учні піддалися анкетуванню з метою визначення відношення до занять фізичною культурою (дод. 1) і тестуванню фізичної підготовленості на початку і в кінці навчального року.

Проведене анкетування дозволило виявити в ЕГ з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою на початок року 44% учнів, на кінець року – 47%, з середнім рівнем відношення на початок року – 47%, на кінець року 49% учнів, школярів, з низьким рівнем відношення на початок року – 9%, на кінець року – 4%.

Таким чином, приріст показника високого рівня відношення до занять фізичною культурою в ЕГ склав 3%, приріст показника середнього рівня відношення – 2%. Показник низького рівня відношення до занять фізичною культурою в ЕГ класі зменшився на 5%.

Порівняльна характеристика рівнів відношення до занять фізичною культурою в ЕГ класі.

В КГ за даними анкетування виявлено на початку року з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою 45% учнів, з середнім рівнем – 47% і з низьким рівнем – 8% учнів. На кінець року: 45% учнів з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою, 51% – з середнім рівнем і 4% з низьким рівнем.

Таким чином в контрольній групі показники високого рівня відношення до занять фізичною культурою не змінилися, показники середнього рівня відношення збільшилися на 4%, а показники низького рівня відношення зменшилися на 4%.

Отже, у експериментальному і контрольному класах за експерименту немає істотних відмінностей в показниках рівнів відношення до занять фізичною культурою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Самоаналіз та самооцінка в процесі вдосконалення діяльності молодого педагога
Основні принципи складання професіограми педагога. Педагогічна освіта є ключовим моментом в реформі системи освіти. Підготовка педагогів вищої школи повинна випереджати темпи трансформації вищої школ ...

Система виховання як педагогічна організація процесу оволодіння особистістю соціальним досвідом
Традиційно формула освіти проголошується як єдність навчання і виховання. Ця єдність обмежується рамками шкільного простору і єдиними методами цілеспрямованого нормативного впливу учителя на учня. За ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net