Основні функції образного компонента технічного мислення

Педагогіка: історія і сьогодення » Технічне мислення на уроках праці » Основні функції образного компонента технічного мислення

Сторінка 2

Більш висока по значимості адекватність результату діяльності відрізняє цілісну-системну (симультанну) антиципацію графічного рішення задачі. Особливість даної функції образного компонента складається в граничній згорнутості пошуку просторового образа, ідентичного заданому об'єктові, динаміці виділених оперативних одиниць, що дозволяє "з місця" передбачати кінцевий результат. Обумовлюється це тим, що вже при первинному обстеженні конкретної ситуації учні не тільки визначають склад її елементів, їхнє просторове компонування, але і установлюють функціональні взаємодії між ними. Завдяки цьому відбувається усвідомлення якісних характеристик інформативних ознак зображуваного об'єкта з одночасним формуванням чіткого представлення про графічну (площинний) формі їхнього відтворення. При цьому характерно, що розшифровка змісту даних словесного формулювання здійснюється за допомогою виявлення "пунктів перетинання" інформації про істотні ознаки, закладених у її логіко-граматичній конструкції. Виділення цих пунктів дозволяє вибрати вірний варіант рішення і передбачити його результат (побудова загальної схеми заданого об'єкта) . Викликано це тим, що цілісне-системне відображення конкретної ситуації дає можливість учнем враховувати найбільш ймовірні модифікації (перетворення) її ознак і, у першу чергу, просторової динаміки. Унаслідок цього створюється структурна цілісність, системність "наскрізних ходів" обраного рішення. Остання, у свою чергу, забезпечує об'єднання виділених істотних ознак конкретної ситуації в одномоментно доступні для огляду групи (цілісні-просторові схеми). Характерною рисою цих груп є система "просторового кодування" символів, що відображають різні ознаки об'єкта у виді цілісної-просторової структури. Подібне відображення являє собою просторовий синтез, здійснюваний на рівні внутрішнього відтворення структури заданого об'єкта.

Виникнення "внутрішніх", симультанних схем забезпечується оперуванням графічними символами, за яких "ховаються" реальні перетворення в об'єктивному просторі. Оперування символічними представленнями припускає повне абстрагування від предметної форми реальних ознак заданого об'єкта, або надлишкову інформацію про його зовнішній вигляд (формі, величині й ін.). Cконструюваний унаслідок цього узагальнений просторовий образ відображає адекватну структуру цього об'єкта у виді визначеної системи його символів-ознак. Адекватність структурно-системного відображення ознак об'єкта в образі визначається змістом операцій співвіднесення. Установлення відповідності між умовними зображеннями (символами) і їхніми реальними образами відбувається за допомогою активної переробки представлень, їхньої схематизації й узагальнення. При цьому процес співвіднесення або звірення різко скорочується за рахунок "відсівання" надлишкової інформації, виділення істотних ознак, а також за рахунок перетворення окремих ознак у їхні структурно-цілісні системи. Це веде до граничної згорнутості, інтеріоризації операцій співвіднесення. У зв'язку з цим пошук адекватного графічного рішення не виноситься в поза, а фіксується тільки його результат або здійснюється незначна "доробка" його (поліпшення просторового компонування схематичного зображення, що не змінює в цілому принцип функціональної взаємодії його елементів). Верифікація і корекція обраного рішення також здійснюються у внутрішньому плані. Оскільки істотною ознакою такого симультанного образа є його оперативність і динамічність.

Характерною рисою цілісного-системного передбачення є чітка диференціація просторових ознак об'єкта (їхнє загальне розташування) і їхніх відносин (функціональних зв'язків) з наступним просторовим синтезом даних аналізу. Здійснення синтезу найбільш істотних ознак об'єкта лежить в основі встановлення ступеня їхньої модальності або "зв'язаності". Остання як результат єдності просторового аналізу і синтезу, їхньої системної інтеграції обумовлює виникнення цілісних образів об'єкта, у яких відображені найбільш істотні конструктивно-функціональні зв'язки його частин у цілому. Дані зв'язки є ведучими (основними) у процесі пошуку адекватного графічного рішення, оскільки виникаючі "внутрішні" схеми містять у собі визначений ступінь наочності і спрямованість передбачуваних графічних дій.

Покрокова антиципація характеризується розгорненням області адекватного графічного рішення, тому що основу її складає поелементний аналіз заданого пристрою, що дозволяє учнем спочатку створювати й оперувати його одиничними образами. У зв'язку з цим учні встановлюють ідентичність виникаючих образів об'єктові лише за рахунок переобстеження конкретної ситуації, повторного виділення його основних ознак і наступного перетворення їхній у структурні групи. Первісною розрізненістю сукцесивних схем і порозумівається ,,затримка", розгорнення уявного перетворення схеми зображуваного пристрою в цілому. Унаслідок цього учні в стані здійснювати тільки покрокове передбачення пошуку адекватного графічного рішення.

Страницы: 1 2 3



Форми організації процесу виховання
Виховні години (години спілкування) Ранки, свята Конкурси (художньої самодіяльності, виробів учнів, тематичні, олімпіади, малюнків, шкільних газет, «Міс училища», гумористичні, КВК, «На кращого за пр ...

Дизайн як філософія творення гармонійного середовища людини. Краса і користь
Людина творить для себе предметне середовище, яке необхідне їй для доброго життя, допомагає їй розвиватися і підвищувати себе. Без такого середовища людина мало що просунулась би до цивілізованого жи ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net