Взаємозв'язок класного та позакласного читання

Сторінка 1

Ще в ХІХ ст. педагоги різних напрямів виражали думку про необхідність тісного зв'язку класних і позакласних занять. Зв'язок цей може здійснюватися і безпосередньо, і опосередковано. Сама наявність цього зв'язку у початковій школі цілком природна вже тому, що проведення уроку позакласного читання пов'язано з уроками класного читання. Уроки читання мають навчити дітей добре читати, що надто важко, тому що існує велика відмінність в начитаності, у володінні технікою читання, в інтересі до предмета. До того ж, крім безпосереднього читання, сам урок включає і екскурсії, і спостереження, і бесіди етичного порядку тощо. Розв'язати ж проблему навчання дітей читанню і зацікавити їх у ньому повинен безпосередньо урок позакласного читання, який має вплинути на формування у школярів такої важливої навички читання, адже вона більш ефективно розвивається при самостійному читанні нових текстів, що і відбувається у процесі підготовки до уроків позакласного читання.

У процесі планування того чи іншого уроку з позакласного читання слід враховувати, що він має допомагати засвоєнню літературного матеріалу, який вивчається на уроках читання, і розширювати кругозір школярів. Отож поглиблення знань щодо класного читання може здійснюватися за рахунок позакласного.

Як сказано у шкільній програмі, базовий компонент змісту початкового навчання з читання визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого». На основі цих принципів мають добиратися твори для читання.

Тематичне проведення класного читання реалізується на основі вивчення окремих розділів, коли учням пропонують твори, присвячені нашій Батьківщині: наприклад, «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини» (2 клас). Розширюючи та поглиблюючи цю тему на уроках позакласного читання, дітей можна зацікавити і познайомити з творами інших авторів, у тому числі й місцевих, з роботами художників, адже до кожної теми підручника можна дібрати різні твори за жанрами і різних авторів, але сама тема має бути одна, названа вище.

Жанрова лінія зв'язку класного і позакласного читання включає два напрямки. Перший напрямок – це розширення уявлення учнів про жанрове розмаїття дитячої літератури. Так, на уроках класного читання школярі знайомляться з казкою, віршем, оповіданням, загадкою, скоромовкою, а на уроках позакласного читання вони мусять познайомитися з епіграмою, авторською загадкою, віршованим і графічним перевертнем, легендою, документальною повістю, лічилкою, дразнілкою тощо.

Отже, жанрове коло вже може набагато розширюватися.

Другий напрямок – це поглиблення уявлень учнів про жанри дитячої літератури. Так, на уроках позакласного читання школярі читають не просто казки, а, наприклад, народні казки (болгарські, російські, іспанські, казки інших народів). Основна мета такого уроку – визначити структуру казок і чому їх називають народними. На іншому уроці доцільно читати авторські казки: К. Ушинського, В. Сухомлинського, І. Франка, І. Камінець і т.ін. Основна мета такого уроку – розібратися в особливостях структури казки (зачин, основна частина, кінцівка, трьохразові повтори тощо), звернувши особливу увагу на те, чим відрізняються вони від народних казок.

Авторська лінія зв'язку класного і позакласного читання припускає на уроках класного читання вивчення та глибокий аналіз одного авторського твору. Позакласне читання дозволяє більш широко познайомити учнів з творчістю автора, прочитати окремі його твори, згадати, який твір цього автора вивчався на уроці читання. Наприклад, після вивчення творів Т. Шевченка на уроках класного читання, більш повне уявлення про творчість українського Кобзаря учні можуть одержати на уроці безпосередньо позакласного читання, де їх можна познайомити зі змістом та особливостями книги «Кобзар», а також творчістю Шевченка-художника.

Безпосереднє продовження класного читання – це елементарний спосіб зв'язку цих уроків. Наприклад, на уроках читання учні знайомилися з казками народів світу, які подаються скорочено. А до уроку позакласного читання вони мають прочитати за списком, рекомендованим учителем, 5–6 казок у повному обсязі. Безпосередній зв'язок цих уроків читання може здійснюватися приватними прийомами або шляхом перенесення читацького досвіду і системи знань у процесі читання додаткових текстів. До цих уроків учителю слід заздалегідь знати рекомендовані дітям твори програмою і одразу могти запропонувати питання, що стосуються теми заняття:

– Що ви знаєте про творчість цього письменника з уроків позакласного читання?

– З якими творами даного письменника ви вже познайомилися?

– Яку книгу читаєш дома? Хто її написав? тощо.

Крім того, між класним і позакласним читанням існує зв'язок опосередкований. Робота з книгою, аналіз тексту, формування навичок читання, які отримують учні на уроках класного читання в певній системі і з урахуванням вікових особливостей дітей, повинні використовуватися як на уроках класного так і на уроках позакласного читання.

Страницы: 1 2 3



Багаторівневість особистості педагога вищої школи. Поняття педагогічного покликання
При цьому провідною соціальною рисою викладача вищої школи є одна: усі форми та види діяльності, яку він виконує, завжди є педагогічно орієнтованими. Іншими словами, справжній педагог є педагогом зав ...

Типи і структура уроків географії
Основною формою організації процесу навчання учнів географії є урок. Найхарактернішими ознаками його є те, що він проводиться при постійному складі учнів і під безпосереднім керівництвом вчителя, за ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net