Взаємозв'язок класного та позакласного читання

Сторінка 2

Між класним і позакласним читанням немає чіткого поділу; це уроки взаємопов'язані. Але якщо на уроках читання велика увага надається техніці читання, то вчитель мусить пам'ятати, що без допомоги додаткового читання (позакласного) ніколи не навчити дітей по-справжньому глибокому розумінню змісту. У свою чергу успішна робота над технікою читання (класне читання) дає школярам можливість розширювати і поглиблювати свій читацький кругозір, бо це дозволяє читати швидше, а значить і більше.

На уроках класного читання учнів привчають звертатися до книги завжди, коли виникає бажання або необхідність щось узнати, доказати. Позакласне читання постійно це уміння тренує. Завдання класного читання – вчити дітей читати в широкому значенні цього слова. Сам процес роботи над читанням проходить під безпосереднім керівництвом і при постійній допомозі вчителя. На уроках позакласного читання вчителем здійснюється своєрідна перевірка рівня читацької самостійності, він постійно користується тими знаннями, уміннями і навичками, які учні набули на уроках читання. На останніх – використовується досвід самостійної роботи з книгою, досвід її аналізу набутий школярами в процесі підготовки до позакласного читання.

Отже, не дивлячись на тісний зв'язок, ці два уроки мають і відмінні риси. По-перше, програма класного читання побудована за чітким тематично-плановим принципом. Урок позакласного читання припускає більш широкий діапазон і в охопленні літературного матеріалу, і в роботі з ним. Основна програма позакласного читання вільна у виборі текстів.

По-друге, у процесі класного читання на одному уроці учнів знайомлять з невеликою кількістю творів (1–2), а це затруднює повною мірою використовувати художню літературу для загального розвитку дітей і формувати їх художній смак. До змісту ж уроків позакласного читання входять три групи знань: літературознавчі, книгознавчі і науко-пізнавальні.

По-третє, урок класного читання відрізняється своєю спрямованістю. Урок позакласного читання на відміну від попереднього ґрунтується на принципі добровільності. Вчитель не наполягає на виконанні домашнього завдання в обов'язковому читанні вдома тих або інших творів, а прагне домогтися того, щоб дитина сама захотіла ці завдання виконати. А тому позакласне читання має значно більшу виховну роль, ніж класне, бо переважає атмосфера емоційної зацікавленості, момент переживання, а не засвоєння знань.

По-четверте, позакласне читання навчає школярів прийомам роботи з незнайомою книгою, тоді як класне читання цього завдання перед собою не ставить.

Хоча вчитель у 3–4-ому класах і дає список літератури для уроків позакласного читання, учні залучаються до вільного вибору книги. У зв'язку з цим школярів учать усвідомлювати мету читання (на майбутнє) і власні можливості та цілі в плані реалізації даної мети.

По-п'яте, урок позакласного читання припускає набагато ширше коментування прочитаних творів, ніж урок класного читання, і значно більшу різноманітність прийомів роботи. У процесі класного читання вчитель багато що пояснює дітям, детально аналізує з ними зміст, зачитуючи вислови і використовуючи повторне читання, вивчаються нові слова і вирази; у ході позакласного читання розмова більше йде не від приватного до загального, як це прийнято в світовій дидактиці з часів Яна Амоса Коменського, а від загального до приватного.

І нарешті, якщо на уроці читання весь клас читає один і той же заданий додому текст, то до уроку позакласного читання кожний учень читає те, що рекомендував учитель і що, на його думку, відноситься до майбутньої теми уроку: чим більше різноманітних текстів виявиться прочитаними, тим цікавішим буде урок. Бесіда з дітьми про прочитане на уроках позакласного читання ніколи не носить форми чіткого опитування; на уроці «не існує оцінок у перших-других класах, у третіх-четвертих – ставиться лише позитивна оцінка». Звідси і своєрідність домашніх завдань для уроків з позакласного читання: читати книги, що відносяться до визначеної теми уроку; вміти пояснити зміст вибраної теми чи серії книжок. Завдання може звучати і так: читати книги за темою «Дивне навколо нас»; уміти пояснити, як добирали потрібні до уроку книги тощо.

На уроках позакласного читання більш повно здійснюється облік індивідуальних читацьких запитів школярів. При цьому вчитель завжди має пам'ятати, що виховання читацької активності – це одночасно виховання громадянина в широкому значенні цього слова, тобто накопичення знань школярем повинно здійснюватися для того, щоб зробити ці знання своїм надбанням.

Урок позакласного читання вимагає додаткової роботи від самого вчителя. Тут необхідне знайомство вчителя з новинками дитячої літератури, зв'язок з батьківським колективом класу, розуміння психологічних особливостей учнів для кращого сприйняття книги дітьми та ін.

Урок позакласного читання має більш широкі можливості в плані здійснення міжпредметних зв'язків. Окрім уроків читання, про які мова йшла вище, ці зв'язки можуть здійснюватися і з уроками образотворчого мистецтва, і з уроками праці, і з уроками малювання, і особливо з уроками природознавства. Тут є місце проведенню інтегрованих уроків.

Страницы: 1 2 3



Позакласне читання як засіб формування читача
Безперечно, що перший крок до книги – це бажання її прочитати. Здавна відомо, що найцінніші ті книги, котрі змушують думати, шукати сенс буття, пробуджують душу людини, тобто впливають на її емоційни ...

Психолого-педагогічні особливості проведення уроків читання в початкових класах
Загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, а в стратегічному плані закласти базис для форм ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net