Соціально-педагогічна діагностика поведінки дітей «групи ризику»

Педагогіка: історія і сьогодення » Сучасні напрями соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику » Соціально-педагогічна діагностика поведінки дітей «групи ризику»

Сторінка 1

З метою вивчення технологій соціально-педагогічної роботи з дітьми «групи ризику», в межах підготовки даного дипломного проекту було проведено дослідження, залученням дітей «групи ризику» підліткового віку (11–15 років), які навчаються в 6–9 класах загальноосвітніх навчальних закладів №4 та 41 в кількості 54 особи.

Дослідження ми розпочали з соціально-педагогічної діагностики поведінки дітей групи ризику. На підставі аналізу сучасної науково-педагогічної літератури можна виділити наступний зміст поняття «соціально-педагогічна діагностика». Соціально-педагогічна діагностика – спеціально організований процес пізнання, в якому відбувається підбір інформації про вплив на особистість і соціум соціально-психологічних, педагогічних, екологічних і соціологічних факторів з метою підвищення ефективності педагогічних факторів. За змістом і кінцевими цілями вона є педагогічною, а за методикою проведення має багато спільного з психологічними і соціологічними дослідженнями.

Об’єктом даної соціально-педагогічної діагностики стали діти «групи ризику» у кількості 54 особи, в системі їх взаємодії з соціальним мікросередовищем і окремими суб’єктами цього середовища, що впливають на формування особистості. Предметом діагностики виступила соціально-педагогічна реальність.

Під час проведення діагностичного дослідження ми прагнули використовувати комплекс різнотипних методик. Збіг результатів за методиками, в яких використовуються різні методичні прийоми, забезпечує, на наш погляд, їх достовірність і можливість побудови відповідного діагностичного висновку. Про доцільність даного підходу свідчить досвід дослідника А.Л. Ліхтарнікова, який вважає, що «взаємно перехресна перевірка результатів за різними методиками – необхідний компонент сучасного професійного підходу до психодіагностики».

Для дослідження приналежності дітей до «групи ризику», а також вивчення цієї категорії, нами було розроблено діагностичний комплекс, до якого увійшли дві методики: анкета «Визначення узагальненого показника соціального благополуччя дитини» та тест-опитувальник Басса-Даркі (в нашій модифікації).

Внаслідок того, що стандартних загальновизнаних методик, призначених для вивчення ступеня приналежності підлітків до «групи ризику», в наявній літературі практично немає, ми вважаємо за можливе використання анкети «Визначення узагальненого показника соціального благополуччя дитини» (Додаток Б). Дану анкету нами використано, для вивчення особливостей дітей групи ризику та соціального статусу їх сімей.

У ході аналізу анкет були виявлені наступні соціальні характеристики, які ми зобразили у вигляді таблиці 2.1:

Таблиця 2.1. Аналіз анкети визначення узагальненого показника соціального благополуччя дитини

Питання

Варіанти відповіді

Отримані результати в%;

ЗОШ №4

ЗОШ №41

1

2

3

4

1

Склад сім’ї:

а) мати, батько, бабуся, дідусь;

50%

37,5%

б) тільки мати і батько;

25%

29,1%

в) одна мати, один батько;

16,6%

12,5%

г) одна мати, один батько;

8,3%

4,1%

д) ні батьків: бабуся, дідусь, інші родичі.

-

-

2

Шкільна успішність:

а) хороша;

0%

5%

б) задовільна;

45,5%

40%

в) незадовільна;

54,2%

55%

г) залишив школу, працює;

-

-

д) залишив школу, не працює.

-

-

3

Здоров’я дитини:

а) практично здоровий;

37,5%

35%

б) часто хворіє в межах нормального розвитку;

29%

45%

в) має хронічні захворювання;

33,5%

20%

г) відставання в розумовому розвитку;

-

-

д) має вроджені патології, нервово-психічні хвороби.

-

-

4

Санітарно-житлові умови життя сім'ї:

а) упорядкована окрема квартира;

41,6%

50%

б) окрема квартира з батьками подружжя;

33,5%

40%

в) більше однієї кімнати в комунальній квартирі зі зручностями;

12,5%

10%

г) кімната у комунальній квартирі зі зручностями

8,3%

-

д) кімната в гуртожитку, в бараку без зручностей.

4,1%

-

5

Дохід сім'ї:

а) можуть практично ні з чим собі не відмовляти;

16,6%

25%

б) грошей в основному вистачає, але для покупки товарів тривалого користування бере кредит чи борг;

33,5%

30%

в) на повсякденні витрати грошей вистачає, але купівля одягу викликає труднощі;

20,8%

35%

г) живуть від зарплати до зарплати г;

12,5%

10%

д) грошей до зарплати не вистачає.

8,3%

-

6

Рівень соціального благополуччя сім'ї:

а) атмосфера взаємної підтримки, доброзичливості;

-

5%

б) здоровий спосіб життя без емоційного забарвлення: без сварок і без великої прихильності, живуть «за звичкою»;

50%

40%

в) в сім'ї сварки, скандали, один з батьків схильний до випивки;

29,2%

45%

г) судимість батьків, пияцтво, рукоприкладство, виражена форма розумової відсталості одного або обох батьків;

20,8%

5%

д) перебувають на обліку з діагнозом алкоголізм, наркоманія, асоціальна поведінка.

-

5%

7

Поведінка дитини в школі:

а) хороше;

-

-

б) задовільний;

-

-

в) незадовільний;

41,6%

45%

г) неодноразово був помічений в асоціальній поведінці;

29%

40%

д) перебуває на обліку в ИДН.

20,8%

15%:

8

Позашкільна спілкування з дитиною:

а) на основі постійних спільних занять у гуртках, секціях, на основі загальних позитивних інтересів – 5;

-

5%

б) несистемне дозвіллєве спілкування за інтересами, разові зустрічі для спільного проведення вільного часу – 4;

12,5%

5%

в) спілкування на основі порожнього проведення часу, відсутність позитивних цілей;

29%

35%

г) асоціальні групи з орієнтацією на випивку, дрібне хуліганство, бійки токсичні речовини;

29%

40%

д) криміногенні групи, що складаються на ИДН, зі спрямованістю інтересів на дрібні крадіжки, угони транспортних засобів,

наркотики.

20,8%

15%

9

Життєві цілі дитини:

а) чітко визначені;

-

-

б) позитивна орієнтація у формулюванні життєвих цілей, але уявлення про шляхи та засоби їх досягнення розпливчасті, невизначені;

20,8%

30%

в) відсутність певних цілей і планів на майбутнє або наявність нереальних планів;

33,5%

40%

г) орієнтація на цілі носять, швидше, негативне забарвлення, примітивні, бездуховні, референтна група – однолітки з асоціальної спрямованістю інтересів;

25%

15%

д) явно негативні, асоціальні орієнтації на життєві цілі, відсутність установки на суспільно корисну працю. Інтереси обмежені, відзначаються правопорушення, перебуває на обліку ИДН.

20,8%

15%

10

Емоційне ставлення батьків з дітьми:

а) постійна підтримка, розумна вимогливість до дітей, демократизм відносин, атмосфера довіри;

-

5%

б) сліпа любов;

4,1%

10%

в) для батьків первинна власне життя, але ставлення до дітей доброзичливе, зацікавлене;

37,5%

25%

г) байдужість, відсутність турботи про дітей, бездоглядність, діти, як додатковий тягар, додаткові проблеми;

29%

40%

д) напружено-конфліктні відносини батьків з дітьми, різні форми насильства, застосовувані до дітей.

20,8%

10%

Страницы: 1 2 3



Методика проведення уроків з виконання диференціального підходу на прикладі теми: „Нанесення розмірів”
Питання, пов'язані із забезпеченням креслення необхідними розмірами, продумуються у процесі визначення кількості та змісту зображень, але безпосередньо вирішуються, коли зображення деталі виконані. П ...

Акредитація, контроль якості вищої освіти та оцінювання діяльності державних та приватних інституцій освіти
Враховуючи вимоги до рівня професійної підготовки кадрів в умовах інтеграції України у світову систему підготовки, атестації та сертифікації фахівців як одне з найважливіших завдань розглядається ств ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net