Авторська система соціально-педагогічної роботи з дітьми «групи ризику»

У житті кожного підлітка бувають такі критичні моменти, коли ускладнюються взаємостосунки з навколишніми, загострюються внутрішні протиріччя, стають нестерпними переживання стосовно свого становища, яке здається безвихідним. Допомогти в такий момент може консультація, яка здійснюється фахівцем. Консультування – це вид соціальної роботи, в ході якої спеціаліст соціальної роботи допомагає клієнту вивчити і зрозуміти суть наявної проблеми і запропонувати різноманітні варіанти, котрі можуть бути використані для їх вирішення. В соціально-педагогічній діяльності виділяють особливий вид консультування – соціальне консультування. За змістом це є технологія надання соціальної допомоги шляхом цілеспрямованого інформаційного впливу на людину чи малу групу з метою їх соціалізації, відновлення і оптимізації соціальних функцій, орієнтирів, розробки соціальних норм спілкування.

За своєю технологією і формою консультація уявляє собою взаємодію між двома або декількома людьми, у ході якої консультант передає спеціальні знання і відповідну інформацію клієнту.

За формою наше консультування є груповим, а за змістом – конкретним. Тобто, в процесі консультування, відбулася не тільки передача додаткової інформації, що допомогла дітям «групи ризику» по-новому побачити проблему, яка їх хвилює, а й надали підтримку клієнтам. На практиці виявилося, що діти потребували саме морально-психологічної допомоги для втілення знань, які вже мали, у практичну дію.

У якості форми проведення нашого консультативного дослідження було обрано тренінг «Чи потрібна агресія».

Мета тренінгу: дати учням інформації про агресивну поведінку та виробити прийнятні способи розрядки гніву і агресії.

Предмет тренінгу: агресивність дітей «групи ризику».

Об'єкт тренінгу: підлітки з неадаптованими агресивними реакціями.

Завдання:

1. Зниження емоційної напруги дітей.

2. Засвоєння учасниками тренінгу правил групової взаємодії.

3. Емоційне усвідомлення дітьми своєї поведінки.

4. Формування в учнів навичок самоконтролю.

Основними засобами досягнення завдань тренінгу були рольове програвання ситуацій, образотворча діяльність, методика визначення власної самооцінки, аналіз складних ситуацій.

Пропонуємо приклад заняття-тренінгу консультативної програми.

Хід заняття:

Ознайомлення з метою заняття.

Педагог пропонує пригадати, що таке агресія і коли вона виявляється.

Якщо учні не можуть самостійно пригадати, то педагог допомагає їм, даючи відповідь на це запитання.

Агре́сія (лат. aggressio – напад) – це фізична або словесна поведінка людини, спрямована на пошкодження або зруйнування. У випадку, якщо агресія виявляється в найбільш екстремальній і соціально неприпустимій формі, вона переростає у насильство.

Існує багато теорій пояснення агресії.

Так, теорія відомого психолога Гобса, наприклад, витікає з твердження, що всі люди по своїй природі егоїстичні, брутальні і жорстокі, тобто агресія закладена у підсвідомості як інстинкт, саме через «тваринну» сторону людської натури.

Зіґмунд Фройд загалом підтримував точку зору Гобса, але він пішов ще далі, розвинувши свою «теорію двох інстинктів». Вона полягає ось у чому. В кожній людині існують так звані інстинкт життя та інстинкт смерті. Інстинкт життя забезпечує енергію для існування росту і розвитку, у той час як інстинкт смерті працює на самознищення індивіда. Інстинкт смерті часто спрямовується назовні, проти навколишнього світу у формі агресії. Енергія інстинкту смерті постійно акумулюється в людині. Якщо вона не реалізується в маленьких дозах, то в решті-решт виллється в екстремальній формі.

Етнолог Кондрад Лоренс після довготривалого вивчення поведінки тварин розвинув теорію, що агресія – це успадкована спонтанна готовність боротися за існування або захоплювати і захищати власність.

Також існує теорія впливу на агресію генетичних факторів, яка була неодноразово доведена за допомогою експериментів з близнюками. Гени можуть впливати на поведінку через кодування, вироблення специфічних білків, які функціонують в мозку і нервовій системі і прямо впливають на поведінку людини.

Через 20 років після Фрейда була висунута альтернативна гіпотеза агресії. Агресія визначалася як набутий (а не інстинктивний) захисний механізм, спричинений зовнішніми факторами, а не внутрішніми. Так, наприклад, діти в країнах, що перебувають в стані війни, починають набагато раніше і яскравіше виявляти агресію, ніж їх ровесники, які живуть в мирний час. Взагалі, агресія часто виникає як так званий «захисний механізм» проти впливів ворожого оточення.