Авторська система соціально-педагогічної роботи з дітьми «групи ризику»

Педагогіка: історія і сьогодення » Сучасні напрями соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику » Авторська система соціально-педагогічної роботи з дітьми «групи ризику»

Сторінка 3

Кожен із вас зробив висновок для себе, але пам’ятайте, що агресія як насильство та прояв жорстокості, ненависті та злості ні до чого доброго вас не приведе.

На основі проведеного тренінгу ми дійшли висновку, що діти «групи ризику» дуже емоційні, рухливі, мають нестійку увагу, не вміють її довго зосереджувати і розподіляти, мислять за допомогою наочності та образів. Це зумовило невизначений час на консультування, використання прямих і конкретних питань, заохочень, ситуацій успіху, спілкування на рівних.

Також цим підліткам характерний високий рівень психопатизації, нестійкість емоційного стану, що виявляється в підвищеній збудливості, подразливості, а також депресивності, яка веде до тривожності, скутості, невпевненості в собі. Результатом цього є труднощі в соціальних контактах. Отримані дані свідчать про високий рівень психопатизації, який характеризується агресивним ставленням до соціального оточення і вираженим прагненням до домінування. Нестійкість емоційного стану виявляється в схильності до афективного реагування. Також в учнів відзначається наявність ознак депресивного синдрому в емоційному стані.

Таким чином, підвищений рівень психопатизації, який характерний для підлітків «групи ризику», сприяє виникненню агресивної поведінки, яка є засобом самовираження й самоствердження учнів.

Результати досліджень свідчать про взаємозв'язок дефіциту соціальних навиків у дітей з їх агресивністю. Крім цього, агресивність школярів виявляється і звертає на себе увагу лише під час їх контактів з оточуючими, тобто в процесі соціальної взаємодії. Тому соціально-психологічний тренінг, як форма групової психоконсультаційної роботи, є найактуальнішим засобом. Взаємодія в групі однолітків дає найбільші можливості формувати у школярів установку на позитивні емоційні контакти з людьми, розвивати у них адекватні оцінні думки, коректувати самооцінку і самосприйняття на основі зворотного зв'язку (тобто оцінки їх оточуючими), формувати уміння розуміти емоційний стан інших, здійснювати самоконтроль над своїм станом і т.д. Проводити психоконсультаційну роботу в цьому напрямі доцільно з підлітками, адже в цьому віці такі стани ще не стійкі і їх легше коректувати, не дати закріпитися як тенденціям поведінки.

Аналіз сутності та змісту технологій соціальної діагностики та соціального консультування дозволяє зробити висновок про те, що в першому випадку мова йде про виявлення та постановку конкретної проблеми або комплексу проблем, котрі перешкоджають процесу повноцінної життєдіяльності людини, групи або колективу. У другому випадку передбачається прийняття певних заходів, спрямованих на повне або часткове розв’язання виявлених проблем і оптимізацію процесу життєдіяльності суб'єкта. Можна припустити, що соціальна діагностика і соціальне консультування є найважливішими складовими частинами діяльності соціального педагога з дітьми «групи ризику».

Проте виявлення і вирішення соціальних проблем різного рівня організації передбачає і діяльність, спрямовану на попередження та передбачення проблемних ситуацій і життєвих труднощів. Йдеться про діяльність з соціальної профілактики.

Соціальна профілактика – це свідома, цілеспрямована, соціально організована діяльність щодо запобігання можливих соціальних, психолого-педагогічних, правових та інших проблем і досягнення бажаного результату.

Виділяють три рівні соціальної профілактики.

1. Загальносоціальний рівень (загальна профілактика) передбачає діяльність держави, суспільства і соціальних інститутів, що спрямовується на розв’язання суперечностей і проблем у галузі економіки, соціального життя та морально-духовної сфери. Така профілактична діяльність здійснюється через систему заходів підвищення якості життя, мінімізацію факторів соціального ризику, створення умов для реалізації принципу соціальної справедливості.

2. Спеціальний рівень (соціально-педагогічна профілактика) виявляється в цілеспрямованих впливах на негативні фактори, пов’язані з окремими видами відхилень або проблем. Соціально-педагогічна профілактика виступає як система превентивних заходів, пов’язаних з усуненням причин, факторів і умов, що викликають ті або інші недоліки в розвитку дітей. Вона відбувається на тлі загальної гуманізації педагогічного процесу та спрямовується на запобігання можливих відхилень у розвитку й соціалізації дітей, підтримку й захист нормального рівня життя і здоров’я, створення належних соціально-педагогічних умов.

Страницы: 1 2 3 4 5



Особливості змісту лекційного модулю з теми "Поняття лексичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики"
Як вже було зазначено, лекція належить до основних форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах і одночасно виступає у ролі методу навчання. Навчальна лекція — це логічно вивершен ...

Етапи модернізації профільного навчання в сучасній школі
Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати: варіативність та особистісну орієнта ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net