Аналіз результатів соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику

Педагогіка: історія і сьогодення » Сучасні напрями соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику » Аналіз результатів соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику

Сторінка 2

Аналіз даних загальноосвітньої школи №4, отриманих в І і ІІ групах, свідчить, що в учнів зменшилося бажання застосування фізичної сили проти інших осіб. Діти почали відчувати докори сумління. Знизилося прагнення до домінування та агресивного ставлення до оточуючих. Хоча внаслідок наявності ознак депресивного синдрому в учнів простежується тривожність, скутість, невпевненість в собі.

Дані, отримані в ІІІ і ІV групах, теж свідчать про знижений рівень психопатизації, хоча спостерігається часткова нестійкість емоційного стану, яка виявляється у схильності до афективного реагування.

Зміни, які відбулися у результаті проведеного нами повторно тесту-опитувальника Басса-Даркі з дітьми «групи ризику» загальноосвітньої школи №4 та №41, ми зобразили у вигляді порівняльної шкали.

Рис. 2.1. Порівняльна шкала ЗОШ №4

Рис. 2.2. Порівняльна шкала ЗОШ №41

Дані, отримані в процесі підсумкової бесіди з учнями, свідчать про те, що їм після пройденої програми стало легше спілкуватися з однолітками, вони знаходять «спільну мову», і за останній час у них, щонайменше, з'явився хоча б один друг. Діти здружилися, у них переважає веселий, позитивний настрій. У підлітків знизився рівень недовіри до оточуючих, учні стали менше конфліктувати, принижувати і ображати один одного.

На початку нашого дослідження підліткам були характерні часті зміни настрою, схильність до афективного реагування, недостатня саморегуляція. В наслідок депресивного синдрому в учнів простежувалися тривожність, скупість, невпевненість в собі.

Протягом періоду соціально-педагогічної роботи направленої на цю групу, діти навчилися усвідомлювати і долати негативні риси своєї вдачі, набувати і розвивати позитивні, зіставляти свої домагання з можливостями їх досягнення, адекватно сприймати себе за допомогою позитивного і негативного образного зв'язку, адекватно оцінювати свій емоційний стан і стан оточуючих, і відповідно до цього здійснювати самоконтроль своєї поведінки.

В результаті проведеної роботи діти подолали труднощі в соціальних контактах, наладили відносини з своєю сім’єю. Але найбільшим нашим досягненням було зменшення кількості дітей «групи ризику» до 21 учня. Для порівняння, за той самий час, котрий ми витратили на соціально-педагогічну роботу в ЗОШ №4, наша контрольна група загальноосвітньої школи №41, у кількості 20 підлітків «групи ризику» не зазнала значних змін.

Застосована програма, мабуть, не є ідеальною, досконалою, однак вона є досить цікавою і корисною для дітей і спеціалістів, які з ними працюють. Важливо відмітити, що застосовуючи будь-яку програму роботи з дітьми, слід творче підходити до здійснення певної програми, виходячи з вікових та індивідуальних особливостей дітей певного віку і специфіки конкретної школи.

На підставі проведеної соціально-педагогічної роботи з даної проблеми можна зробити наступні висновки.

У сучасному суспільстві до дітей «групи ризику» відносять дітей з неблагополучних сімей, які залишилися без піклування батьків, дітей з проблемами в розвитку, дітей з виявами соціальної та психолого-педагогічної дезадаптації, а також дітей-сирот, котрі опинилися в дитячому будинку, притулку, школі-інтернаті та інших установах допомоги дітям. Однією з ознак, що характеризує дітей даної групи, є наявність у дітей або підлітків відхилень від норми поведінки.

Під дітьми «групи ризику» зазвичай розуміються школярі, порушення поведінки яких нелегко піддається виправленню. Вони особливо потребують індивідуального підходу з боку вихователів і вчителів. Це не погані, безнадійно зіпсовані школярі, а діти, які потребують особливої уваги та участі навколишніх. Діти «групи ризику» проживають зовсім інший шлях розвитку, ніж діти з благополучних сімей, вони переносять безліч травмувальних ситуацій, стресів, насильство і т.д. Усе пережите дітьми в будь-якому віці не проходить безслідно, а залишає свій слід на психічному розвитку дитини.

Страницы: 1 2 3



Проблема навчання метанню молодших школярів
Метання, як один з видів легкої атлетики, входить в базовий компонент програми по фізичному вихованню загальноосвітніх шкіл. Навчання метанню починається з першого класу і продовжується впродовж 11 р ...

Методи професійного навчання
Метод (буквально шлях до чогось) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність. Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направлено ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net