Функції та види педагогічних ігор

як елементи (іноді доволі суттєві) більш різноманітної технології;

в якості уроку (заняття) або його частини (вступ, пояснення, закріплення, вправи, контролю);

як технології позакласної роботи.

Ігрові технології навчання передбачають цілеспрямоване використання розвивально-виховного ефекту ігор різних видів.

Усі ігри поділяються на дві великі групи: творчі ігри та ігри за готовими правилами.

До ігор з правилами належать:

інтелектуальні

дидактичні

пізнавальні

рухливі, спортивні

ігри-розваги

предметні (математичні, хімічні і т.д.);

музичні (ритмічні, хороводні, танцювальні);

лікувальні, корекційні (психологічні ігри- вправи);

жартівні (забави, розваги) та ін

комп ’ютерні ігри та ін

По виду діяльності ігри поділяються на:

фізичні (рухові);

інтелектуальні (розумові);

трудові;

соціальні;

психологічні.

По характеру педагогічного процесу виділяються наступні групи ігор:

а) навчальні, тренувальні, що контролюють і узагальнюючі;

б) пізнавальні, виховні, що розвивають, соціалізують;

в) репродуктивні, продуктивні, творчі;

г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні, психотехнічні й інші.

По характеру ігрової методики:

ігри з готовими "твердими" правилами;

ігри "вільні", правила яких установлюються по ходу ігрових дій;

ігри, які поєднують і вільну ігрову стихію, і правила, прийняті в якості умови гри й виникаючі по її ходу.

Найважливіші з інших методичних типів:

предметні;

сюжетні;

рольові;

ділові;

імітаційні;

гра-драматизація.

Пізнавальні ігри поділяються на:

ділові

рольові

інтерактивні

стимуляційні

Розглянемо більш детальніше деякі види ігор

Дидактична гра – гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних умінь і навичок.

Дидактичні ігри використовують на різних етапах навчання, але найчастіше з метою закріплення і контролю засвоєння вивченого матеріалу. Але засобами гри можна розв’язувати й інші завдання: у дидактичних іграх діти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз і синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять висновки й узагальнення. Багато ігор вимагають вміння висловлювати свою думку в зв’язній і зрозумілій формі, використовуючи необхідну термінологію. Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов’язково поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програмованого матеріалу, вчитель має чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети.

У процесі підготовки й реалізації дидактичних ігор вчитель повинен враховувати і спів ставляти можливості таких ігор з метою навчання, розвитком і вихованням учнів, формуванням у них позитивної мотивації до навчання. При постановці гри на уроці слід керуватись такими критеріями:

визначення місця гри та ігрових ситуацій в системі інших форм діяльності учнів на уроці;

доцільність використання ігрових прийомів на різних етапах уроку;

врахування дидактичної мети і рівня підготовки учнів при розробці методики проведення гри;

відповідність змісту ігрової діяльності вимогам розвиваючого навчання.

Дидактичні ігри вибудовуються на основі кількох різних (хоча і взаємопов’язаних ) елементів. Частіше за інші в сучасній школі використовуються :

моделювання реальності,

рольова діяльність,

ігрове змагання у відповідності з правилами гри,

певний (визначений) ігровий сюжет.

Загальним для всіх ігор, створених з урахуванням цих елементів, є включення до їхнього змісту практичних життєвих ситуацій.

У світовій практиці намітилась і міцніє тенденція на використання в класі найновіших електронних ігор на основі комп ’ютерної техніки та навчального телебачення. Деякі занадто гарячі прихильники електронних ігор стверджують, що найближчим часом вони зможуть докорінно змінити шкільну науку, бо запрограмувати в ігровій формі можна якщо не всю навчальну інформацію , то ,принаймні, більшу її частину.