Суть і природа моралі, поняття про моральний розвиток

Сторінка 1

У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. «Мораль - норми, принципи, правила поведінки людей, а так само сама людська поведінка (мотиви вчинків, результати діяльності), відчуття, думки, в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством)». В.І. Даль тлумачив слово мораль як «моральне учення, правила для волі, совісті людини» . У Ожегова С.І. ми бачимо: «Моральність — це внутрішні, духовні якості, якими керується людина, етичні норми, правила поведінки, визначувані цими якостями» . Мислителі різних століть трактували поняття моральності по-різному. Ще в стародавній Греції в працях Арістотеля про етичну людину мовилося: «Етично прекрасною називають людину довершеної гідності. Адже про етичну красу говорять з приводу чесноти: етично прекрасним звуть справедливого, мужнього, розсудливого і такого, що взагалі володіє всіма чеснотами людини».

А Ніцше вважав: «Бути моральним, етичним, етичним - означає надавати покору спрадавна встановленому закону або звичаю». У науковій літературі указується, що мораль з'явилася на зорі розвитку суспільства. Визначальну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без певних обов'язків по відношенню до роду чоловік не зміг би вистояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємин людей. Керуючись моральними нормами, особа тим самим сприяє життєдіяльності суспільства. У свою чергу, суспільство, підтримуючи і поширюючи ту або іншу мораль, тим самим формує особу відповідно до свого ідеалу. На відміну від права, яке також має справу з областю взаємин людей, але спираючись на примушення з боку держави. Мораль підтримується силою громадської думки і зазвичай дотримується через переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, як слід поступати. Зі всього цього ми можемо зробити висновок, що дорослій людині деколи важко вибирати, як поступити в тій або іншій ситуації. А що ж говорити про дітей? Сухомлинський вважав, що «непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранньому отроцтві, коли добро і зло, честь і ганьба, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише за умови яскравої наочності, очевидності морального сенсу того, що він бачить, робить, спостерігає». Школа є основною ланкою в системі виховання підростаючого покоління. На кожному етапі навчання дитини домінує своя сторона виховання. У вихованні молодших школярів, вважає Ю.К. Бабанський, такою стороною буде моральне виховання: діти опановують простими нормами моральності, навчаться слідувати їм в різних ситуаціях. Учбовий процес тісно пов'язаний з етичним вихованням. В умовах сучасної школи, коли зміст освіти збільшився в об'ємі і ускладнився по своїй внутрішній структурі, в етичному вихованні зростає роль учбового процесу. Змістовна сторона моральних понять обумовлена науковими знаннями, які учні одержують, вивчаючи учбові предмети. Самі етичні знання мають не менше значення для загального розвитку школярів, чим знання по конкретних учбових предметах. Н.І. Болдирев відзначає, що специфічною особливістю морального виховання є те, що його не можна відособити в якийсь спеціальний виховний процес. Формування моральної зовнішності протікає в процесі все багатогранній діяльності дітей (іграх, навчанні), в тих різноманітних відносинах, в які вони вступають в різних ситуаціях з своїми однолітками, з дітьми молодше за себе і з дорослими. Проте, моральне виховання є цілеспрямованим процесом, що припускає певну систему змісту, форм, методів і прийомів педагогічних дій Розглядаючи систему морального виховання, Н.Е. Ковальов, Б.Ф. Райський, Н.А. Сорокин розрізняють декілька аспектів:

По-перше, здійснення узгоджених виховних впливів вчителя і учнівського колективу в рішенні певних педагогічних задач, а усередині класу – єдність дій що всіх вчаться. По-друге, використання прийомів формування учбової діяльності етичним вихованням. По-третє, під системою морального виховання розуміється також взаємозв'язок і взаємовплив виховуваних в даний момент моральних якостей у дітей. По-четверте, систему морального виховання слід убачати і в послідовності розвитку тих або інших якостей особи у міру зростання і розумового дозрівання дітей. У формуванні особи молодшого школяра, з погляду С.Л. Рубінштейна, особливе місце займає питання розвитку етичних якостей, складових основу поведінки.

У цьому віці дитина не тільки пізнає суть етичних категорій, але і вчиться оцінювати їх знання у вчинках і діях навколишніх, власних вчинках На визначення ролі планування, як в учбовій діяльності, так і в етичній поведінці дітей молодшого шкільного віку було напрямлено увагу таких учених як Л.А. Матвєєва, Л.А. Регуш. У своїх дослідженнях вони звертаються до формування етичних мотивів поведінки, оцінки і самооцінки етичної поведінки. Процес виховання в школі будується на принципі єдності свідомості і діяльності, виходячи з якого формування і розвиток стійких властивостей особи можливе при її діяльній участі в діяльності.

Страницы: 1 2



Статистичні дані релігійних організацій
Пожвавлення релігійної діяльності різних конфесій в Україні наступило лише з початком перебудовчих процесів. Воно захопило переважно західні і центральні області. Цьому сприяло певною мірою також від ...

Аналіз підручників з читання щодо наявності віршованих творів
Для того, щоб з’ясувати знання учнів щодо віршованих творів, необхідно проаналізувати сучасні підручники з читання для шкіл з російською мовою навчання і українською мовою навчання щодо наявності в н ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net