Закономірності та чинники морального розвитку у молодшому шкільному віці

Педагогіка: історія і сьогодення » Емпіричне дослідження морального розвитку молодших школярів » Закономірності та чинники морального розвитку у молодшому шкільному віці

Сторінка 2

Така азбука етичної культури, опановувавши якою діти осягають суть добра і зла, чести і безчестя, справедливості і несправедливості».

Серед основних завдань, які ставить сучасне суспільство перед народною освітою, виділяється актуальне завдання виховання активної свідомої творчої особи.

У молодшому шкільному віці, констатує М.Н. Аплетаєв, особливу роль виконує учбова діяльність, відбувається перехід від: «ситуативного» пізнання світу до його наукового вивчення, починається процес не тільки розширення, але і систематизації і поглиблення знань. Учбова діяльність в цьому віці створює умови для оволодіння прийомами, учнів, способами рішення різних розумових і етичних задач, формує на цій основі систему відносин дітей до навколишнього світу. Молодший школяр в процесі навчання в школі поступово стає не тільки об'єктом, але і суб'єктом педагогічної дії, оскільки далеко не відразу і не у всіх випадках дії вчителя досягають своєї мети. Дійсним об'єктом навчання дитина стає тільки тоді, коли педагогічні дії викликають в нім відповідні зміни.

Це торкається, тих знань, які засвоюються дітьми, у вдосконаленні умінь, навиків, засвоєнні прийомів, способів діяльності, перебудови відносин учнів. Природна і необхідна «сходинка» важлива в процесі розвитку дитини в молодшому шкільному віці.

Включаючись в учбову діяльність, молодші школярі вчаться діяти цілеспрямовано і при виконанні учбових завдань, і при визначенні способів своєї поведінки. Їх дії набувають усвідомленого характеру. Все частіше при вирішенні різних розумових і етичних проблем учні використовують придбаний досвід.

Значущою особливістю суб'єкта діяльності є і усвідомлення їм своїх можливостей, і уміння (можливість) співвіднести їх і свої прагнення з умовами об'єктивної дійсності. Э.П. Козлів рахує, що розвитку цих якостей сприяє мотиваційний компонент учбової діяльності, в основі якого виникає потреба особи, яка стає мотивом при нагоді її усвідомлення і наявності відповідного відношення. Мотив визначає можливість і необхідність дії.

Тут ми підходимо до другої сторони питання, яку ми висуваємо в нашій гіпотезі про структуру учбової діяльності, - до питання про значущість єдності всіх трьох компонентів учбової діяльності (мотиваційного, змістовного, операційного) для становлення початкових класів, учнів, як суб'єкта учбової діяльності. Причому, суть значущості цієї єдності можна розглядати в двох аспектах.

Перше – це можливість розвитку кожного з них на основі двох інших.

Так, формування мотиваційної сфери що вчиться неможливо без достатнього розвитку і змістовною, і операційної сторони, оскільки і свідомість своїх можливостей і виникнення відношення (відчуттів), відповідних «сигналів» можливо лише в тому випадку, якщо дитина володіє певним змістом, на основі якого виникає потреба, і комплексом прийомів, - способів задоволення цих потреб.

Таким чином, учень стає активним учасником процесу навчання, тобто суб'єктом учбової діяльності, тільки тоді, коли він володіє певним змістом, тобто знає, що робити і для чого. Вибір того, як робити, визначаться і його знаннями, і його рівнем оволодіння операційними структурами, і мотивами даної діяльності.

Другий аспект, що розкриває суть значущості єдності даних компонентів, є наступним: на сьогоднішній день процес навчання в початковій школі в значній мірі направлений на засвоєння знань і прийомів, способів учбової роботи, тобто упор робиться на змістовний і частково операційні компоненти. При цьому передбачається, що в ході цього процесу йде і розумовий розвиток, і моральне. У визначеній своїй частині це положення вірне, але при цілеспрямованому формуванні змістовних елементів, в якій – те ступені «стихійний» розвиток операційної і мотиваційної сторін неминуче відстає, що, природно, починає гальмувати і процес засвоєння знань, не дає повною мірою використовувати закладені в учбовій діяльності можливості для розумового і морального розвитку учнів. Проблема морального розвитку молодшого школяра в процесі навчання взаємозв'язана з трьома чинниками, які визначає Т.В. Морозова.

Страницы: 1 2 3



Соціально-політичні і правові аспекти олімпійського спорту
Сучасний ОС давно вже вийшов за рамки інтересів певної групи людей і організацій, зацікавлених тільки у розвитку спорту. Учасниками олімпійського руху є сьогодні дуже різні категорії осіб - державні ...

Сутність позакласної роботи
Позакласна робота – це організована на добровільних засадах діяльність учнів, спрямована на розширення й поглиблення їхніх знань, умінь і навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net