Закономірності та чинники морального розвитку у молодшому шкільному віці

Педагогіка: історія і сьогодення » Емпіричне дослідження морального розвитку молодших школярів » Закономірності та чинники морального розвитку у молодшому шкільному віці

Сторінка 2

Така азбука етичної культури, опановувавши якою діти осягають суть добра і зла, чести і безчестя, справедливості і несправедливості».

Серед основних завдань, які ставить сучасне суспільство перед народною освітою, виділяється актуальне завдання виховання активної свідомої творчої особи.

У молодшому шкільному віці, констатує М.Н. Аплетаєв, особливу роль виконує учбова діяльність, відбувається перехід від: «ситуативного» пізнання світу до його наукового вивчення, починається процес не тільки розширення, але і систематизації і поглиблення знань. Учбова діяльність в цьому віці створює умови для оволодіння прийомами, учнів, способами рішення різних розумових і етичних задач, формує на цій основі систему відносин дітей до навколишнього світу. Молодший школяр в процесі навчання в школі поступово стає не тільки об'єктом, але і суб'єктом педагогічної дії, оскільки далеко не відразу і не у всіх випадках дії вчителя досягають своєї мети. Дійсним об'єктом навчання дитина стає тільки тоді, коли педагогічні дії викликають в нім відповідні зміни.

Це торкається, тих знань, які засвоюються дітьми, у вдосконаленні умінь, навиків, засвоєнні прийомів, способів діяльності, перебудови відносин учнів. Природна і необхідна «сходинка» важлива в процесі розвитку дитини в молодшому шкільному віці.

Включаючись в учбову діяльність, молодші школярі вчаться діяти цілеспрямовано і при виконанні учбових завдань, і при визначенні способів своєї поведінки. Їх дії набувають усвідомленого характеру. Все частіше при вирішенні різних розумових і етичних проблем учні використовують придбаний досвід.

Значущою особливістю суб'єкта діяльності є і усвідомлення їм своїх можливостей, і уміння (можливість) співвіднести їх і свої прагнення з умовами об'єктивної дійсності. Э.П. Козлів рахує, що розвитку цих якостей сприяє мотиваційний компонент учбової діяльності, в основі якого виникає потреба особи, яка стає мотивом при нагоді її усвідомлення і наявності відповідного відношення. Мотив визначає можливість і необхідність дії.

Тут ми підходимо до другої сторони питання, яку ми висуваємо в нашій гіпотезі про структуру учбової діяльності, - до питання про значущість єдності всіх трьох компонентів учбової діяльності (мотиваційного, змістовного, операційного) для становлення початкових класів, учнів, як суб'єкта учбової діяльності. Причому, суть значущості цієї єдності можна розглядати в двох аспектах.

Перше – це можливість розвитку кожного з них на основі двох інших.

Так, формування мотиваційної сфери що вчиться неможливо без достатнього розвитку і змістовною, і операційної сторони, оскільки і свідомість своїх можливостей і виникнення відношення (відчуттів), відповідних «сигналів» можливо лише в тому випадку, якщо дитина володіє певним змістом, на основі якого виникає потреба, і комплексом прийомів, - способів задоволення цих потреб.

Таким чином, учень стає активним учасником процесу навчання, тобто суб'єктом учбової діяльності, тільки тоді, коли він володіє певним змістом, тобто знає, що робити і для чого. Вибір того, як робити, визначаться і його знаннями, і його рівнем оволодіння операційними структурами, і мотивами даної діяльності.

Другий аспект, що розкриває суть значущості єдності даних компонентів, є наступним: на сьогоднішній день процес навчання в початковій школі в значній мірі направлений на засвоєння знань і прийомів, способів учбової роботи, тобто упор робиться на змістовний і частково операційні компоненти. При цьому передбачається, що в ході цього процесу йде і розумовий розвиток, і моральне. У визначеній своїй частині це положення вірне, але при цілеспрямованому формуванні змістовних елементів, в якій – те ступені «стихійний» розвиток операційної і мотиваційної сторін неминуче відстає, що, природно, починає гальмувати і процес засвоєння знань, не дає повною мірою використовувати закладені в учбовій діяльності можливості для розумового і морального розвитку учнів. Проблема морального розвитку молодшого школяра в процесі навчання взаємозв'язана з трьома чинниками, які визначає Т.В. Морозова.

Страницы: 1 2 3



Економічні засади наступності
При визначенні змісту наступності середньої і вищої школи з точки зору економічної освіти і виховання необхідно виходити з того, що кожен з освітніх рівнів виконує лише притаманні йому функції. Причо ...

Характеристика ігор та їх роль на заняттях біології при використані наукових колекцій
Сьогодні як ніколи широко усвідомлюється відповідальність суспільства за виховання підростаючого покоління. Основне завдання педагога — використати всі можливості й ресурси для підвищення ефективност ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net