Принципи побудови системи фізичних задач як засобу диференційовного навчання учнів

Педагогіка: історія і сьогодення » Місце та роль рівневих систем фізичних задач в процесі диференційованого навчання фізики » Принципи побудови системи фізичних задач як засобу диференційовного навчання учнів

Одне з найзагальніших завдань, що вирішує учитель під час навчання фізики, — це формування в учнів цілісних уявлень про фундаментальні фізичні теорії й закони. Але науковий світогляд школярів формується лише за умови узгодженого і системного викладання навчального матеріалу всіх дисциплін природничого циклу. Для досягнення цієї мети треба, щоб учні набули навичок застосовувати здобуті знання для розв'язування конкретних задач, що мають практичне значення.

Учням властиві суттєві відмінності, які проявляються під час сприймання й обробки інформації, виконання розумових операцій, що й вимагає диференційованого навчання різних предметів, зокрема фізики. Для реалізації цієї вимоги виникла потреба в створенні класів певної профільної орієнтації, диференційоване навчання в яких передбачає розв'язування таких питань:

а)уточнення змісту кожного курсу фізики;

б)відповідне задачне наповнення навчального матеріалу;

в)формування вимог до знань, умінь і навичок учнів кожного рівня засвоєння навчального матеріалу для гуманітарного, прикладного і творчого курсів вивчення фізики;

г)розробка системи оцінювання набутих учнями знань, умінь і навичок.

Розглянемо ці питання на прикладі вивчення основ молекулярно-кінетичної теорії (МКТ) і термодинаміки в класах прикладної орієнтації.

Вибір саме цих профілів для ілюстрації нашої методики реалізації задачного підходу та оцінювання знань учнів зумовлений рядом причин. По-перше, фізика є не лише світоглядного дисципліною, яка формує свідомість людини, а й прикладною, тобто виступає в ролі засобу й знаряддя вивчення закономірностей та явищ як живої, так і неживої природи. Всеосяжність фундаментальних фізичних законів зумовлює необхідність встановлення тісних взаємозв'язків між навчальним матеріалом з фізики та іншими природничо-математичними дисциплінами, оскільки фізичні закони лежать в основі організації й функціонування всіх об'єктів природи. Крім того, деякі розділи фізики (основи МКТ, основи термодинаміки, елементи квантової фізики, оптика) потребують дуже детального і поглибленого вивчення, бо вони складають основу можливих майбутніх професій учнів цих класів.

По-друге, слід ураховувати й те, що учні класів зазначених профілів навчання поглиблено вивчають хімію, отже, з деяких питань зазначених тем вони мають досить широкі й глибокі знання. Завдання вчителя фізики полягає в тому, щоб розкрити зміст фізичних теорій стосовно обраної учнями конкретного профілю сфери діяльності, продемонструвати можливість практичного застосування фізичних законів та їх наслідків у хімії, біології, медицині тощо. Лише за цієї умови набуті знання майбутніх хіміків, біологів, лікарів, технологів дістануть міцну теоретичну базу, стануть системними і перейдуть у розряд переконань.

З цією метою ми пропонуємо організувати навчальний процес на основі широкого застосування задачного підходу. Для цього необхідно:

1) створити систему спеціальних рівневих задач у кожному розділі шкільного курсу фізики, зміст яких відповідав би конкретному профілю і був цікавим та зрозумілим для учнів цих класів;

2) побудувати відповідну систему методів і способів розв'язування задач;

3) організувати навчальну діяльність у формі постановки і розв'язування спеціальної системи навчально-пізнавальних задач певної профільної спрямованості і різного рівня складності;

4) привчати учнів до широкого використання теоретичних знань, методів дослідження й пізнання, практичних умінь і навичок, набутих ними в процесі вивчення інших навчальних дисциплін.

Такий підхід дає змогу максимально наблизити питання, які вивчає фізична наука, до сфери інтересів учнів, проілюструвати на конкретних прикладах впровадження теоретичних фізичних знань в обраній ними галузі знання, довести на практиці єдність і універсальність фундаментальних законів природи, застосувати єдиний підхід до тлумачення наскрізних понять (таких, наприклад, як енергія, маса, рівноважний стан, оборотні й необоротні процеси тощо).



Розрізнення творчих робіт учнів в області природних і гуманітарних наук
Аналіз робіт, які представляються на конференціях і конкурсах дозволяє виділити наступні їхні типи: Проблемно-реферативні — творчі роботи, написані на основі декількох літературних джерел, що припуск ...

Методи й форми організації контролю навчальних досягнень учнів на уроках природознавства
Цілі, зміст та види контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів визначають форми і методи організації контролю. Методи контролю — це способи перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів, я ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net