Оцінювання знань учнів в умовах задачного підходу в умовах диференційовного навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Місце та роль рівневих систем фізичних задач в процесі диференційованого навчання фізики » Оцінювання знань учнів в умовах задачного підходу в умовах диференційовного навчання

Сторінка 3

Вважаємо, щоб учень мав задовільну оцінку, він повинен виконати не менш, як 70 % усіх завдань. Складемо шкалу (табл. 2).

Табл.2.

Виконання завдання, %

Не приступив до розв’язування

Менше 70

70-80

80-90

90-100

Оцінка

«1»

«2»

«3»

«4»

«5»

2.Такий підхід (див. табл. 2) не викликав би ніяких труднощів, якби не треба було враховувати особливостей профілів конкретних класів і, відповідно, рівнів вивчення фізики. Так, наприклад, виконання учнем понад 90 % завдання гарантувало б йому відмінну оцінку, незалежно від того, якого рівня складності (рівня А чи С) були ці задачі. Або учень, що виконав найпростіше завдання, одержував би «5», в той час як інший, який розв'язав задачу підвищеної складності, використовуючи різні методи її дослідження, застосовуючи набуті знання в нестандартних ситуаціях, але який виконав лише частину його, одержував би нижчу оцінку. Таким чином, ми маємо нерівнозначність одних і тих самих оцінок, що різко проявляється в умовах рівневої і особливо профільної диференціації навчання фізики.

Тому ми дійшли висновку, що методику оцінювання знань і вмінь учнів, яка склалася у шкільній практиці, необхідно вдосконалювати. А для цього треба визначити вимоги до кожного рівня володіння учнем знаннями, уміннями і навичками та розробити критерії вимірювання якості засвоєння знань.

Відповідно до вимог рівневої програми вивчення фізики ми виділили три рівні засвоєння навчального матеріалу РІ РІІ, РІІІ (що відповідає рівням А, В, С рівневої диференціації).

Кожен із зазначених рівнів відповідає певному основному виду навчальної діяльності школяра. Рівень РІ (А) характеризує засвоєння знань на репродуктивній діяльності, яка передбачає володіння фізичною термінологією, знання основних формул, відтворення інформації про основні елементи навчального матеріалу, виконання найпростіших операцій («за зразком»). Діяльність учня спрямована на усвідомлення й запам'ятання алгоритмів, проведення деяких стандартних логічних операцій — аналізу, співвіднесення.

Рівень РІІ (В) характеризується елементами продуктивної (частково-пошукової) діяльності, яка вимагає від учня виконання операцій синтезу й узагальнення, застосування набутих знань з фізики, математики для розв'язування деяких нетипових задач. Учень при цьому здобуває нову для себе інформацію під час самостійної (або з невеликою допомогою вчителя) побудови власного алгоритму розв'язування задач.

Рівень РІІІ (С) відповідає творчому рівню засвоєння знань і вмінь школярів. Досягнення учнем цього рівня означає, що він має глибокі знання й міцну практичну підготовку не лише з фізики, а й з інших дисциплін (наприклад хімії), усвідомлює взаємозв'язок цих знань і використовує їх під час розв'язування нетипових задач, а також уміє знаходити приховані зв'язки між елементами набутих знань, систематизувати й узагальнювати знання на рівні теорій, планувати дослідження явища або процесу, що вивчається.

В основу критерію визначення рівня засвоєння знань нами було покладено принцип діяльності. Згідно з цим принципом учень досягає конкретного рівня, якщо він опанував певні навчальні уміння (практичні й теоретичні).

Критерієм вимірювання якості засвоєння знань нами було обрано коефіцієнт К (, де а — кількість засвоєних елементів знань і вмінь, використаних учнями під час розв'язування фізичних задач; n — загальна кількість елементів знань і вмінь, що підлягають перевірці і входять до складу задач). Даний критерій задовольняє такі вимоги: по-перше, чітко відображає динаміку набуття учнем нових умінь і навичок; по-друге, однозначно виражається числом, не залежить від того, хто проводить оцінювання і які саме знання й уміння перевіряються; по-третє, є досить простим для вимірювання.

Значення коефіцієнта K не залежить від рівня диференціації (А, В, С) навчання. Для одержання учнем позитивної оцінки необхідно, щоб значення критерію К перевищувало 0,7 (відповідає виконанню завдання певного рівня знань більше, ніж на 70 %). Це пояснюється тим, що лише в цьому разі учень може самостійно здобувати й удосконалювати свої знання, і процес навчання на цьому рівні засвоєння можна вважати завершеним.

Для оцінювання знань і вмінь учнів, які навчаються в класах з прикладною орієнтацією вивчення фізики, можна керуватися такими міркуваннями:

1) Якщо учень виконав менше, ніж 70 % завдань будь-якого рівня (тобто К<0,7), то його робота оцінюється 0 балів, що відповідає оцінці «2».

Страницы: 1 2 3 4



Гурток як синтетична форма позакласної роботи
Гурткова робота з іноземної мови має велике загальноосвітнє, виховне і розвиваюче значення. Ця робота не тільки заглиблює знання по іноземній мові, але і сприяє розширенню кругозору школярів. Гурток ...

Психологічні передумови активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів на уроках з дисципліни «Технології»
Кожний учитель дисципліни «Технології» хоче, щоб його учні з цікавістю і бажанням навчалися в школі. У цьому зацікавлені й батьки учнів. Проте часом і вчителям, і батькам доводиться з жалем констатув ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net