Оцінювання знань учнів в умовах задачного підходу в умовах диференційовного навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Місце та роль рівневих систем фізичних задач в процесі диференційованого навчання фізики » Оцінювання знань учнів в умовах задачного підходу в умовах диференційовного навчання

Сторінка 4

2)Обов'язковий мінімум засвоєння навчального матеріалу для другого і третього (В і С) рівнів визначається значенням критерію 0,8 < К < 0,9 (тобто близько 85 % від обсягу всього завдання). Для першого рівня ця вимога дещо жорсткіша — учень має засвоїти не менш як 90 % його обсягу (0,9 <К<1,0).

3)Якщо учень, який опановує фізику на прикладному рівні її вивчення, засвоїв навчальний матеріал на рівні РІ (А), то його знання і якість володіння практичними навичками відповідають оцінці «задовільно» («3»). Засвоєння ним матеріалу на рівні РІІ (В) відповідає оцінці «добре» («4»), а на рівні РІІІ (С) — оцінці «відмінно» («5»).

4) Якщо учень виконав менш, ніж 50 % завдання (що відповідає значенню критерію К < 0,5), то це свідчить про недостатнє володіння набором основних знань і вмінь для засвоєння навчального матеріалу на рівні А, і його робота оцінюється на «1».

Практичне застосування такої системи оцінювання для визначення рівня засвоєння навчального матеріалу дає змогу ширше й об'єктивніше диференціювати якість знань і навичок учня а також здійснювати діагностичну функцію.

Так, наприклад, оцінюючи якість знань учнів, що працюють на рівні А, оцінкою «3», ми не бачимо відмінності в глибині засвоєння ними навчального матеріалу, про яке нас інформують бали 0, 1, 2 даного рівня у 10-бальній шкалі. Одержання учнем 0 або 1 балу є сигналом учителю, що цей учень наближається до недостатнього рівня володіння мінімумом знань і вмінь та потребує додаткових індивідуальних задач тренувального характеру з наявністю операцій розпізнавання, порівняння; на актуалізацію і відтворення ним набутих раніше під час вивчення дисциплін природничо-математичного циклу знань тощо.

Або, якщо учень виконує завдання рівня В і набирає лише 4 бали, то він отримує оцінку «3», тому що цей бал відповідає мінімальному значенню критерію К, коли учень може отримати на цьому рівні позитивну оцінку.

Інакше кажучи, даний учень не опанував уміння другого рівня складності і залишається на першому маючи оцінку «3». Одержання учнем 9 балів під час розв'язування ним задач підвищеної складності рівня С свідчить про наявність творчих здібностей учня, його здатності до наукової творчості тощо. Такі учні також потребують підвищеної уваги вчителя, бо за правильної організації його навчальної праці вже на шкільній лаві можна сформувати майбутнього наукового працівника (в тій галузі знань, яка відповідає його інтересам і профілю навчання).

В ході проведеного дослідження були виконані основні його завдання, що дозволило нам зробити такі висновки:

1. Ефективним засобом здійснення диференційованого (профільного та рівневого) навчання учнів фізики є спеціальна система фізичних задач, використання якої в умовах реалізації задачного підходу до навчання дозволяє змінювати характер навчально-пізнавальної діяльності школярів, що проявляється в якості володіння та особливостях прояву ними конкретних навчальних вмінь.

2.Результат розв'язування систем задач важливий для аналізу розвитку специфічних вмінь як показника рівня їх сформованості.

3.Застосування рівневих систем фізичних задач, що мають певне фахове спрямування, виступає продуктивним засобом активізації розумової навчально-пізнавальної діяльності учнів, поглиблення, узагальнення та систематизації їх знань з природничо-математичних дисциплін.

4.За результатами дослідження вчителям фізики, які працюють у профільних класах, можна рекомендувати до використання запропоновану методику та розроблені рівневі системи фізичних задач з метою здійснення диференційованого навчання фізики.

5.Проблема диференційованого навчання фізики, пошуку та розробки засобів його здійснення об'ємна та багатогранна і не вичерпується проведеним її дослідженням. Актуальними будуть подальше вивчення впливу диференційованого навчання фізики на загальну успішність учнів; розробка аналогічних рівневих систем фізичних задач для інших розділів фізики та курсів її вивчення; з'ясування специфічності навчальних вмінь та особливостей їх формування в учнів гуманітарних класів, що повинно відображатися, на нашу думку, структурою та змістом відповідної системи фізичних задач.

Страницы: 1 2 3 4 



Методика формування культури поведінки учнів
Для формування звичок моральної поведінки майстер виробничого навчання повинен володіти системою методів, серед яких особливе місце посідають такі методи: педагогічна вимога, громадська думка, метод ...

Програма формування самоосвітньої компетентності учнів
Програма формування самоосвітньої компетентності учнів, використана нами з урахуванням рекомендацій психологів і педагогів, допоможе вчителеві створювати програмно-методичне забезпечення самоосвітньо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net