Методика написання наукових робіт у вищих школах

Сторінка 8

Надаваймо перевагу активним конструкціям над пасивними

Мовознавці радять будувати речення природно – суб’єкт дії повинен бути підметом, об’єкт дії – додатком, а присудок описує діє предмета, спрямовану на об’єкт.

Відповідно до норм української мови, вимоги потрібно викладати так:

Неправильно: Роботи виконуються з використанням перевірених засобів вимірювання.

Правильно: Роботи треба виконувати, використовуючи перевірені засоби вимірювання.

З наведених рекомендацій не слід робити хибний висновок, ніби дієслів на –ся треба взагалі уникати. Згідно з правилами та нормами наукового стилю української мови зворотні дієслова потрібно вживати за їхнім прямим призначенням лише стосовно перехідної дії, тобто коли є суб’єкт дії, але немає іншого об’єкта, на який спрямовано дію. Порівняймо: він змінюється (деформується, нагрівається) кимось (чимось) і його змінює (деформує, нагріває) хтось, щось (пасивна дія), він змінюється (деформується, нагрівається) десь (за певних умов)(перехідна дія).

Правильно вживаймо безособові конструкції на –но, -то.

Широке вживання безособових конструкцій на –но, -то в ролі головного члена односкладного речення є синтаксичною особливістю, але їх вживають тільки з іменниками у формі середнього роду.

Згідно з вимогами потрібно використовувати безособову форму викладання тексту, яка не потребує визначення виконавця дії, а лише наголошує на тому, що відбулося, наприклад « застосовано метод», «зазначено в настанові» тощо. Потрібно пам’ятати таке. По-перше, безособові конструкції на –но, -то виражають результативний стан, щог є наслідком виконаної дії. Тому зазвичай їх утворюють від дієслів доконаного виду. По-друге, ці форми керують іменником у знахідному відмінку без прийменника, наприклад, вироблено (що?) нову концепцію.

Отже, згідно з ДСТУ 3966-2000, п. Д.12 безособову форму дієслова на –но, -то можна вживати лише у реченнях, де прямо не зазначено виконавця дії. Правильно: його замінено (здеформовано, нагріто) кимсь; неправильно: його змінив (здеформував, нагрів) хтось.

Віддієслівні іменники, що позначають незавершені процеси, уживаймо тільки в однині.

Диференційованою граматичною ознакою таких іменників-дериватів є, як відомо, неповна парадигма числа. Оскільки вони позначають узагальнену назву дії як багаторазової, так і повторюваної, невизначеної ні за кількістю циклів, ні за обсягом, ні за тривалістю, такі іменники треба вживати тільки в однині, наприклад: прилади для вимірювання, засоби нарізування.

Правильно вживаймо іншомовні терміни на –ція, -зія, -інг, -мент.

Слова іншомовного походження збагачують лексику кожної мови, проте запозичити їх треба лише тоді, коли немає власного слова для якогось поняття. Тому в ДСТУ 1.5:2003, п.5.1.5. і ДСТУ 3966-2000, п.Г.9.11 зазначено, що «у стандарті заборонено вживати іншомовні слова та терміни за наявності рівнозначних слів та термінів в українській мові. Якщо в академічних словах є слова іншомовного походження і рівнозначне українське, перевагу треба надавати українському слову, наприклад: фактор – чинник.

Однак, в разі доцільності запозичення, потрібно підпорядковувати іншомовні слова законам української мови. Зокрема, згідно з вимогами ДСТУ 3966-2000, п. Г. 9.11, запозичаючи назву процесу, потрібно насамперед від іншомовного слова утворити українське дієслово недоконаного виду, а далі – всі необхідні похідні слова. Не можна стандартизувати іншомовні іменники для позначення дії, що закінчуються на –ція, -інг, -мент тощо, які не уможливлюють розмежування понять дії (незавершеного процесу) та події (завершального процесу), бо це руйнуватиме видову структуру української мови. Такими іменниками можна позначати інші поняття: наслідки події (об’єкти, суб’єкти тощо) наприклад: дія: публікувати, публікування; подія: опублікувати, опублікування; наслідок дії: публікація.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12



Створення виховного ідеалу національного виховання за Г. Ващенком
Одним з творців української освітньо-виховної системи, що заснована на поєднанні релігійного і світського навчання, був професор, доктор наук Григорій Ващенко (1878 – 1967). Метою життя професора бул ...

Методи науково-педагогічних досліджень
Усяка наука заснована на фактах. Вона збирає факти, зіставляє їх і робить висновки, встановлює закони тієї області діяльності, що вивчає. Способи одержання цих фактів називаються методами наукового – ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net