Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Організація спостережень за природою в початковій школі » Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів

Сторінка 1

Різні прийоми розумової діяльності дітей формуються на кожному уроці залежно від його мети і змісту навчального матеріалу. Розглянемо докладніше цей процес на прикладі встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікації і порівняння що виникають в результаті спостережень. Цей вибір зумовлений тим, що, знаходячи відповідні зв’язки між предметами і явищами та з’ясовуючи їх відмінність і подібність, учні обов’язково вдаються до аналізу, зіставлення спостережуваних об’єктів, виділення істотних ознак, узагальнення та інших розумових операцій. Крім того, психологічними дослідженнями доведено, що для визначення причинно-наслідкових зв’язків учні повинні знати не тільки навчальний матеріал, а й відповідні терміни, які ці зв’язки фіксують. Тому слід пояснити учням суть понять “причина” і “наслідок”.

Вивчення теми “Птахи” (3 клас) розпочинається з виконання пізнавального завдання, мета якого встановити зв’язок між формою окремих частин тулуба птаха і середовищем, у якому він живе.

Учитель так формулює завдання: “Розглядаючи чучело дятла, ви побачили, що пальці у нього розміщені незвичайно: два напрямлені вперед, а два – назад. Поясніть це” Учням важко дати правильну відповідь, вони висловлюють різні думки. Тоді учитель повідомляє дітям, що в природі одні явища спричиняють інші, залежать одне від одного, одні відбуваються раніше, інші -– пізніше. Тому й розрізняють причину й наслідок. Причина – це явище, яке спричиняє інше, наступне за ним; наслідок – явище, яке виникло через причину. Щоб діти зрозуміли таку залежність, їм пропонують “життєві” завдання: “Сергійка не пустили на прогулянку, тому що…”; “Сергійко захворів і його …” та ін. Діти одразу визначають причину і наслідок. Потім учитель нагадує завдання, яке ставив на початку уроку, і наводить послідовність міркувань, що приведуть до правильної відповіді. Дятел мешкає в лісі, цілими днями оглядає стовбури дерев, вишукуючи в них шкідливих комах. Тому він повинен добре триматися на стовбурі. А це забезпечується розміщенням пальців на його ногах. Отже, умови життя дятла є причиною, що спричинила наслідок – розміщення двох пальців вперед і двох назад. Відповідно до цих міркувань вчитель проводить бесіду.

Учитель: ”Хто відповість, чому саме так розміщені пальці на ногах дятла?”

Учень: “Тому що дятел мешкає в лісі, це його дім”.

Учитель: “Відповідь правильна, але неповна. Хто її доповнить?”

Учень: “Таке розміщення пальців пояснюється тим, що птахові доводиться постійно чіплятися за стовбури дерев. Отже, умови життя спричинили розміщення пальців.”

Учитель: “Ми встановили, що розміщення пальців у дятла зумовлене умовами життя. Запам’ятайте: коли з’ясовуємо, від чого залежить, то тим самим визначаємо причину. Назвіть причину в розглянутому прикладі. ”

Учень: “Причина – умови життя.”

Учитель: “Який її наслідок?”

Учень: “Наслідок – відповідне розміщення пальців на ногах у дятла.”

Отже, міркування вчителя, його запитання до класу спрямовані на виявлення структурних елементів прийому розумової діяльності. Послідовність міркувань щодо розміщення пальців дятла одразу закріплюється за аналогією у бесіді про його дзьоб.

Учитель: “Поясніть, чому в дятла довгий, міцний і гострий дзьоб.”

Учень: “Дятел мешкає в лісі, живиться насінням соснових і ялинових шишок, жучками, яких видобуває з-під кори стовбурів. Коротким, тупим і м’яким дзьобом він не зміг би дістати собі їжу.”

Учитель: “Який висновок можна зробити?”

Учень: “Умови життя спричинили такий дзьоб.”

Учитель: “Який наслідок цієї причини?”

Учень: “Наслідок – форма дзьоба і його міцність.”

Учитель: “Що ми навчилися визначати?”

Учень: “Ми навчилися визначати причину та її наслідок.”

Такий висновок закріплюється і в міркуваннях учнів про взаємодію причини й наслідку в інших ситуаціях. Протягом всього уроку вчитель інтонаційно виділяє причину й наслідок, що також важливо. Учні встановлюють причину й наслідок, коли доводиться перегруповувати знання, застосовувати їх в інших умовах. Наприклад, птахи не бояться морозу, їхнє тіло вкрите пір’ям. Чому ж тоді ластівки відлітають у вирій, а горобці – ні? Узимку підлітають ближче до осель сороки, ворони, синиці. Поясніть чому. У шишкарів пташенята з’являються пізно восени або навіть узимку. Від чого це залежить? Або: їжа шишкарів – насіння ялинових чи соснових шишок. Коли вони виводять пташенят? Чому?

Страницы: 1 2 3 4



Загальні методичні рекомендації вивчення елементів стереометрії у курсі геометрії 9 класу
Формування понять – складний психологічний процес, який починається з утворення найпростіших форм пізнання – відчуття. Він проходить часто за такою схемою: відчуття сприймання уявлення поняття. Дитин ...

Мотиваційно-ціннісне відношення до фізичної культури
Мотивація і структура мотиву в період молодшого шкільного віку. В цей період з'являються нові мотиви (потреби, інтереси, бажання), відбуваються перестановки в ієрархічній мотиваційній системі дитини. ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net