Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Організація спостережень за природою в початковій школі » Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів

Сторінка 2

Вивчаючи наступні теми, учні вчаться встановлювати взаємозв’язок між причиною і наслідком, розглядати певні явища в тій послідовності, яка визначалась в природі. Завдання будуються так, щоб у них зазначались і причина, і наслідок. Дітям треба лише встановити зв’язок між ними. Наприклад, щоб зібрати добрий урожай яблук, груш, вишень, садоводи протягом року своєчасно проріджують крону дерев, обкопують їх, вносять добрива, знищують шкідливих комах. Що відбувається спочатку, а що – потім? Діти пояснюють, що насамперед треба обкопати дерева, побілити стовбур, обрізати сухі гілки, зібрати й знищити шкідливих комах. Усе це створює сприятливі умови для рослин. Отже, доглядаючи за деревами, можна сподіватися доброго врожаю фруктів. У кінці бесіди закріплюють знання про причинно-наслідковий зв’язок між явищами.

Виконуючи інші завдання, учні міркують у такій самій послідовності: аналіз і виділення істотних ознак об’єкта; пошук і пояснення причин явища або події; встановлення і пояснення наслідку; співвіднесення причини й наслідку; висновок: пояснення взаємозв’язків між об’єктами, що аналізуються.

Вивчення теми “Рослини і тварини лісів, полів, лук, водойм” (3 клас) починається з виконання пізнавального завдання, мета якого об’єднати поодинокі предмети у певні класи (групи) предметів. Завдання формулюється так: “Перелічені назви рослин – дуб, шипшина, конвалія, копитняк, береза, смородина, фіалка, граб, малина, вовчі ягоди, ряст, пролісок – розподіли на групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини. Поясни, за якими ознаками ти їх розподіляв.” Учням важко дати правильну відповідь, вони висловлюють різні думки (дерева високі, а кущі і трав’янисті рослини низькі; у дерев стовбур товщий, ніж у кущів і трав; у конвалії листя більше ніж у берези; конвалія дуже гарно цвіте, а у дуба не такі гарні квіточки; вовчі ягоди отруйні, а жолуді – ні та ін.). Отже, третьокласники відносять окремі предмети до певних груп, не беручи до уваги їх істотних ознак. Учитель звертається до учнів, щоб вони згадали, який вигляд має береза, тополя, горобина, осика, каштан, порівняли їх між собою і виявили, що для них всіх спільне. Учні відповідають, що для цих дерев спільне те, що вони мають один стовбур, а розгалуження гілок починається далеко від землі. В одних дерев гілки ростуть в різні боки, в інших – піднімаються стрімко в гору. Крім цього, учитель повідомляє, що дерева довго живуть. Це сприяє формуванню поняття “дерева”, усвідомленню його суті. Аналогічна робота проводиться у процесі формування понять “кущі”, “трав’янисті рослини”.

Учитель: “За якими ознаками треба віднести березу, дуб, граб до групи “дерева”?”

Учень: “За тими ознаками, які мають всі дерева, що ростуть на Землі.”

Учитель: “Які ж спільні ознаки дерев?”

Учень: “Дерева мають один стовбур, на стовбурі високо від землі розміщені гілки з листям, дерева довго живуть.”

Учитель: “За якими ознаками треба віднести шипшину, смородину до групи “кущі”, а конвалію, фіалку, пролісок – до групи “трав’янисті рослини”?

Учень: “За тими ознаками, які спільні для кущів і трав.”

Учитель: “Які ж спільні ознаки кущів?”

Учень: “Кущі мають багато розгалужених низько над землею стовбурів. Кущі довго живуть.”

Учитель: “Які спільні ознаки мають трав’янисті рослини?”

Учень: “Трав’янисті рослини мають ніжні стебла, які на зиму відмирають у більшості рослин.”

Учні повинні усвідомити послідовність дій класифікації. На запропоноване запитання вчителя: “Які дії треба виконати, щоб віднести предмет до групи подібних предметів?” учням важко правильно відповісти. Тому вчитель розповідає їм, у якій послідовності необхідно міркувати, щоб дати правильну відповідь:

Зробити аналіз предмета чи явища, виділивши його істотні ознаки.

Відтворити в пам’яті істотні ознаки класу (групи), до якого належить розглядуваний предмет.

Співвіднести істотні ознаки окремого предмета з відтвореними істотними ознаками класу (групи).

Зробити висновок про можливість включення предмета до певного класу (групи).

Після цього послідовність дій класифікації учні закріплюють словесно та в процесі виконання завдань. Наприклад: серед перелічених назв грибів визнач їстівні: білий гриб, лисичка, мухомор червоний, рижик, опеньок, свинушка, вовнянка, сироїжка жовта, рижик, бліда поганка, підосичник, сироїжка блювотна, маслюк, підберезник. За якими ознаками ти їх розподіляв?

Страницы: 1 2 3 4



Цілі та зміст індивідуалізованого навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів»
При традиційному підході під результатами освітньої діяльності, що очікуються, розуміють особистісні новоутворення, які формуються у студентів. Традиційний підхід в своїй основі орієнтував на збереже ...

Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок на уроках української
Розвиток мовлення є провідним завданням під час навчання молодших школярів рідної мови. Уміння порівнювати, класифікувати, систематизувати, узагальнювати мовні явища формуються через застосування зна ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net