Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів

Педагогіка: історія і сьогодення » Організація спостережень за природою в початковій школі » Використання результатів спостережень за природою в процесі засвоєння знань молодших школярів

Сторінка 3

Перед виконанням кожного завдання вчитель пропонує учням відтворити хід міркування словесно. Це сприяє успішному осмисленню суті класифікації.

Щоб переконатися, що учні досить чітко усвідомили суть класифікації, учитель пропонує їм виконувати пізнавальні завдання в нових ситуаціях. Зокрема, їм пропонують пізнавальні завдання на самостійний розподіл окремих предметів на групи, не називаючи істотних ознак цих груп. Наприклад: перелічені рослини: сосна, береза, осика, ряст, фіалка, вільха, зірочник, копитняк, калина, ліщина – віднеси до певної групи і поясни, чому ти так думаєш.

Крім того, учням пропонують завдання, якими передбачається самостійна конкретизація названих груп (класів) предметів. Наприклад: до перелічених груп рослин: однорічні рослини, дворічні рослини, багаторічні рослини – наведи кілька прикладів представників кожної з них. Чому саме ці рослини ти назвав?

Аналогічно будують завдання щодо тварин.

Починаючи вивчення теми “Тварини лісу”, учитель розповідає третьокласникам, як важливо навчитись правильно порівнювати природні явища, предмети. Після цього їм пропонують порівняти ведмедя і лося. “Що треба нам для цього зробити?” – звертається вчитель до учнів. Вони міркують так: “Щоб порівняти цих тварин, слід поставити їх поряд: ведмідь бурий, а лось сірий, ведмідь ходить повільно, а лось – швидко”. Як бачимо, діти перелічують відмінні ознаки кожної тварини, але не можуть назвати дії, які треба виконати, щоб порівняти ведмедя і лося. Тому вчитель наводить учням послідовність порівняння: уважно розгляньте тварин, що порівнюються; поміркуйте, які ознаки має кожна тварина; назвіть спільні і відмінні; порівняйте найістотніші ознаки; поясніть результати порівняння.

Після цього структурний склад прийому порівняння закріплюють відповідними завданнями. Наприклад, порівняйте ведмедя і лося, лося і кабана тощо. Учні відтворюють хід міркувань словесно. У процесі опрацювання інших тем учні закріплюють набуті вміння, використовуючи їх для виконання пізнавальних завдань у нових ситуаціях. Зокрема, їм пропонують порівняти різні умови середовища, причому розглядаються не тільки предмети і явища, які в момент порівняння перебувають в статистичному стані, а й ті, що розвиваються, залежать від ряду умов тощо. Наприклад, чи можуть рости в пустелях дерева, що мають коротке коріння й великі листки? Чи є в пустелі тварини, колір покриву яких не нагадував би суху траву?

Пізнавальні завдання спрямовують також на пошуки внутрішньої подібності й відмінності між предметами і явищами, на узагальнення: придивіться до гербарних зразків ковили й пшениці. Що в них спільне і чим вони відрізняються? Розгляньте на таблицях зображення білого і бурого ведмедів. Визначте спільні і відмінні ознаки між ними. Чим зумовлені відмінні ознаки?

Проводячи дослідження, особливого значення надають вербальному способу міркувань. Учні відтворюють їх перед розв’язуванням усіх пізнавальних завдань. У міру набуття досвіду їм пропонують подумати, що слід зробити, щоб порівняти предмети, віднести поодинокий предмет до певної групи предметів, дізнатися, що від чого залежить, довести правильність думки, виділити головне. Внаслідок цього міркування учнів постійно формуються в правило-схему. На початку навчання цей процес буде посильний лише дітям з високим рівнем розвитку. А більшість учнів потребує відтворення всього ходу міркувань. Лише поступово, набувши певного досвіду виконання пізнавальних завдань на новому матеріалі, вони також починають успішніше осмислювати суть прийому розв’язування.

Виділення головного в спостережуваному об’єкті: 1) всебічний аналіз об’єкта; 2) виділення його істотних ознак; 3) з’ясування, яка серед них найістотніша.

Доведення правильності міркувань: 1) виділення істотних ознак об’єкта; 2) співвіднесення їх з істотними ознаками поняття (тези), що відображає загальне положення; 3) пошук потрібних доказів (фактів), які підтверджують або заперечують те, що доводять.

Аналіз наведених схем формування в учнів молодших класів прийомів розумової діяльності свідчить про чітку тенденцію створення в їх свідомості певного алгоритму міркувань.

Аналогічні завдання пропонують і під час вивчення інших тем: “Степ”, “Праця людей у степу”, “Мішані ліси”, “Праця людей у зоні мішаних лісів”. Наводимо приклади відповідних пізнавальних завдань:

Страницы: 1 2 3 4



Програмові вимоги до вивчення теми «Прислівник» у початкових класах
„Прислівник характеризує дію, стан або ознаку, названі дієсловом, прикметником, іншим прислівником або, рідко, іменником” . Наприклад, у реченні Одна в нас голова, хоч би ми як несли її високо (М. Ри ...

Аналіз результатів дослідження тривожності молодших школярів
За результатами нашого дослідження тривожності за методикою Тейлора встановлено, що у досліджуваних експериментальної групи високий рівень і схильність до високого рівня тривожності, див. табл.№1. Та ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net