Організація роботи з календарем спостережень за природою

Педагогіка: історія і сьогодення » Організація спостережень за природою в початковій школі » Організація роботи з календарем спостережень за природою

Сторінка 1

Учні 3-4 класів можуть самостійно спостерігати за змінами висоти Сонця на небозводі, яка вимірюється за допомогою тіні від гномона. Довжину тіні від гномона учні вимірюють у двадцятих числах кожного місяця о 12 годині 30 хв. На основі цих вимірів вони роблять висновок, що висота Сонця змінюється кожного сезону: літом Сонце піднімається високо над горизонтом, його видимий шлях на небозводі довгий, тривалість дня велика; узимку Сонце піднімається низько над горизонтом, його видимий шлях на небозводі менший, тривалість дня коротша. Отже, встановлюється взаємозв’язок між висотою сонця і тривалістю дня. Тривалість дня визначається за часом сходу і заходу Сонця. Від висоти Сонця на небозводі і тривалості дня залежить температура повітря. Як правило, чим вище знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, чим довший день, тим більше поверхня землі дістає тепла, тим вища температура повітря. Після того, як третьокласники ознайомляться з будовою термометра і навчаться ним користуватися, вони щоденно між 12-13 годинами вимірюють температуру повітря. Температура повітря днів, які передують вивченню теми “Термометр”, повідомляється та обліковується вчителем у класному календарі природи та праці людей. Учні переписують ці дані в свої зошити для самостійної роботи з природознавства на уроці, на якому вивчається термометр.

Наступний об’єкт природи, за яким учні щоденно ведуть спостереження, - вітер.

У початкових класах діти звертають увагу на те, як залежно від напряму вітру змінюється температура повітря, які вітри приносять потепління і похолодання.

Уявлення про силу вітру учні дістають за деякими місцевими ознаками. Наприклад, коли тихо – листя на деревах нерухоме; слабкий вітер – шелестить листя і рухаються дрібні гілки; помірний вітер – помітно рухаються великі гілки дерев; сильний вітер – хитаються великі дерева. Ці ознаки вітру записують словами.

Крім цих елементів неживої природи, учні спостерігають за опадами і хмарністю, за тим, як хмарність впливає на опади. Так, у процесі спостережень вони доходять до висновку, що восени небо частіше вкривається хмарами, ніж літом, у результаті чого випадають довгочасні дощі, на відміну від літніх, короткочасних.

За температурою повітря, вітром, опадами, станом неба учні спостерігають щоденно, а за замерзанням ґрунтів і водойм – періодично.

Періодичні спостереження проводять і за компонентами живої природи, наприклад, за змінами в рослинному світі: листопадом, набубнявінням бруньок, їх розпусканням, цвітінням, дозріванням плодів тощо; за змінами в житті тварин: зникненням комах, відлітанням птахів у теплі краї, появою комах, поверненням з вирію птахів, гніздуванням птахів та ін.

Спостерігають також і за змінами в праці людей протягом року. У сільській місцевості – за збором урожаю, весняною сівбою, роботою в садах, на городах тощо; у місті – за роботою в парках і скверах, очищенням вулиць від снігу, висаджуванням дерев, кущів, висіванням квітів та ін.

Щоб діти вміли спостерігати самостійно, вони повинні мати певні знання, володіти прийомами спостереження над об’єктами природи. Тому спочатку вчитель показує, як аналізувати спостережувані явища, предмети, дає докладний план спостережень, наприклад за Сонцем (чи високо піднялось, як воно світить); температурою повітря (тепло, прохолодно, холодно, мороз, визначити скільки градусів); вітром (з якого боку дме, сильний, слабкий, помірний або зовсім його немає); опадами (у вигляді чого йдуть, коли почались, чи значні); хмарністю (яка частина неба вкрита хмарами, колір хмар, густі хмари чи прозорі, високо вони чи низько, рухаються чи не рухаються). Навчити дітей зв’язно розповідати, описувати той чи інший об’єкт допоможе чіткий план, за яким характеризуватиметься компонент, який вивчається, щоб учень мав змогу розглядати його в певній послідовності, охопити найістотніші ознаки, встановити взаємозв’язок та взаємозалежність об’єкта і навколишнього середовища. Наприклад, проводячи спостереження за предметами неживої природи (тверді тіла і рідини) учням можна запропонувати такий план: стан; форма; колір; маса; площа або об’єм, які займає; змінюваність; інші властивості (горючість тощо); використання.

Страницы: 1 2



Особливості сприймання поезії молодшими школярами
Читання – особливий вид творчості, читання віршів тим більше. Сприйняття поезії та насолода нею – процес багатогранний. Говорячи про дітей – читачів поезії, дослідники дитячого читання зазвичай підро ...

Загальні питання організації і проведення педагогічного експерименту
Для вивчення і розв’язання поставлених завдань індивідуалізації в процесі навчання технічних дисциплін використовувався один з основних методів дослідження – педагогічний експеримент. Педагогічний ек ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net