Проблеми студентської науково-дослідної роботи в педагогічному університеті

Педагогіка: історія і сьогодення » Наукова дослідна робота студентів » Проблеми студентської науково-дослідної роботи в педагогічному університеті

Сторінка 1

Вітчизняний і зарубіжний досвід має допомогти у становленні і розвитку студентської науково-дослідної роботи на філологічних факультетах педуніверситетів, мета якої - через систематизацію теоретичних і практичних знань із фундаментальних (сучасної української літературної мови, історії української літератури, історії зарубіжної літератури, українознавство) та професійно-орієнтованих дисциплін (методики викладання української мови, української, зарубіжної літератури, українознавства) глибше і повніше розкрити світ рідної мови, рідного слова, допомогти молодим дослідникам оволодіти методикою наукових досліджень, розвинути навички самостійної пошукової роботи, виховувати творче ставлення, прищеплювати смак до наукового пошуку, підвищувати власну наукову активність, розумові здібності, проявляти інтелектуальну ініціативу.

Слід зазначити, хоча відповідна робота в педагогічних університетах проводиться активно (студенти є учасниками Всеукраїнських наукових конкурсів та предметних олімпіад, виступають на Міжнародних конференціях), все ж частка студентського набутку в цілому залишається недостатньою. Частина студентів філологічного факультету Глухівського державного педагогічного університету, наприклад, указує на серйозне бажання займатись науковою роботою і в той же час нарікає на відсутність вільного поза аудиторного часу для задоволення своїх наукових інтересів, що гальмує розвиток особистості майбутнього спеціаліста, його професійних якостей.

На сьогодні існує також нагальна потреба у забезпеченні наступності творчої наукової роботи з обдарованими учнями, особливо представниками шкіл з поглибленим вивченням філологічних предметів, які невдовзі отримають статус студента. Залучення школярів до науково-дослідницької діяльності є одним із головних завдань освітньо-виховного процесу інноваційних і багатьох звичайних загальноосвітніх шкіл. Це дозволяє якомога швидше, результативніше виявляти учнів, котрі мають здібності до самостійного наукового пошуку. У м. Глухові, Глухівському районі Сумської області значну роботу в цьому напрямку проводять учителі Т. Дятленко, Л. Костюченко, С. Привалова, І. Радченко, Н. Тащук та ін.

Маємо погодитись, що досить часто університетське викладання, так звана стандартизованість змісту і методів аудиторних занять, розраховане на середній рівень студентів, обмежений доступ до науково-методичної інформації, зовнішня мотивація науково-пізнавальної діяльності “сприяє” зниженню наукового потенціалу студентської молоді.

Прикро констатувати також, що й статус викладача, котрий займається науковою роботою зі студентами, є “генератором нових ідей, вихователем нових поколінь учених”, і викладача, який не працює в цьому напрямку, здебільшого, однаковий. Наукова робота в університеті продовжує залишатись своєрідним додатком, а не основним інтегративним компонентом навчального процесу, а, отже, майбутній учитель-дослідник не спрямований на творчість, на новаторство. (Примітка: у французьких університетах на виконання курсової роботи відводиться сімдесят годин самостійної роботи і дванадцять – тридцять годин консультацій з науковим керівником; уже кількість годин вказує на вагомість наукової підготовки вчителя, її значення у практичній діяльності школи).

З цим слід згадати В.Вернадського, котрий, характеризуючи роботу викладача вищої школи в “Листах про вищу освіту” (1913 р.), наголошував: “У вузі наукова робота така ж важлива, як і навчальна, і з цією останньою взаємопов’язана і переплетена .Лише поступово усвідомлення нерозривності наукової роботи з правильно поставленим викладанням у вищій школі стає пануючим в академічному середовищі”. На жаль, період “поступового усвідомлення нерозривності” достатньо затягнувся.

Причина – у невідпрацьованому дійовому організаційно-економічному механізмі залучення до наукової роботи талановитої молоді, забезпечення розвитку студентської наукової діяльності (див. проект «Концепції наукової, науково-технічної та інноваційної політики в системі вищої освіти України»). Сучасна система навчально-наукової діяльності вищого педагогічного закладу повинна бути особистісно-зорієнтованою, тобто виховання наукової культури особистості з максимально можливою індивідуалізацією, створенням умов для саморозвитку, утвердженням педагогічної етики. У педагогічному університеті має бути створене наукове середовище, яке б сприяло формуванню і розвитку у студентів науково-дослідницьких умінь, залучення їх до активної самостійної наукової діяльності.

Страницы: 1 2



Особливості формування здорового способу життя учнів ПТНЗ
Вивчення практики реалізації формування здорового способу життя учнів ПТНЗ дозволив виділити основні напрями розв’язання даної проблеми: формування здорового способу життя у навчальній діяльності (у ...

В. О Сухомлинський про особливості функціонування колективу
Щоб уміло здійснювати педагогічно продуманий навчально-виховний процес у колективі, кожному вчителеві слід мати чіткі уявлення про основу функціонування дитячого колективу. Основою існування дитячого ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net