Особистісний характер наукової творчості

Педагогіка: історія і сьогодення » Наукова дослідна робота студентів » Особистісний характер наукової творчості

Науково-дослідна робота, здійснювана як в аудиторний, так і поазаудиторний час, вимагає постійної копіткої розумової праці вісімнадцяти – дев’ятнадцятирічних студентів-філологів, формування у них таких вольових якостей, як наполегливість, уміння подолати перешкоди, здатність до саморозвитку, внутрішнього прагнення до пізнання нового і більш повного виявлення і розвитку власних можливостей, а також потреби у визначенні власного “мовного обличчя ”: переходу до абстрактно-логічного мислення, аргументовано доказових суджень, побудованих на основі різноманітних мовних (лексичних, фонетичних, граматичних) ресурсів.

Виникає питання: як же розпочати, “увійти ”, ”втягнутися ” в написання наукової роботи? Слушними є поради науковців, психологів, педагогів стосовно режиму: вибору оптимального часу для виконання певного розділу роботи (вранці, вдень чи увечері) і відпочинку. Кожен із нас – індивідуальність; головне – бачити перед собою мету, якої слід досягнути, тобто визначити для себе, з якою метою (оцінка тощо) виконується дана робота, які відкриття вона принесе особисто тобі, чому навчить, які риси характеру виховає.

Формування і реалізація творчих якостей майбутніх дослідників залежить від особистісних якостей викладачів, котрі працюють на факультеті, в університеті. Свого часу К.Д.Ушинський писав: “Лише особистість може впливати на розвиток і визначення особистості, лише характером можна створювати характер ” .

Авторка цього видання у вісімдесятих роках уже минулого, двадцятого століття, навчалася глибоко шляхетної духовності, набиралася наукового досвіду в одному з найстаріших вищих навчальних закладів України – Харківському державному університеті - у викладачів-представників “старої інтелігенції ” Л. Авксентьєва, З. Голубєвої, І. Муромцева, В. Калашника, Л. Венєвцевої, Ф. Медвєдєва, Н. Корж. Вони мали ґрунтовну підготовку з лінгвістики та літературознавства, володіли секретами ефективного живого слова, мали мовне чуття, мовний смак, загалом навіть у період втрати родинно-мовних виховних джерел залишались справжніми україномовними особистостями.

Отже, особистим прикладом (блискучим читанням лекцій, відомими широкому загалу читачів книгами, скрупульозним ставленням до наукових досліджень, участю в наукових диспутах тощо), турботою, зацікавленістю, науковою творчістю, “науковою іскоркою в очах ” вони мотивували самостійний науковий пошук молодих, пробуджували в нас таке ж ставлення до наукової роботи. Науковці володіли методичною майстерністю, якої досить часто не вистачає сьогодні молодим викладачам.

Звичайно, багато важить спрямованість особистості, те, з якого навчального закладу вступає на філологічний факультет майбутній учитель української мови і літератури, чи усвідомлює він значущість власної професії, чи розуміє її складнощі, чи готовий до формування у себе низки нових взаємопов’язаних якостей “самостійності”: самоорганізації (робоче місце, трудова дисципліна, систематичність і системність і т.ін.), що існує в тісному поєднанні з самореалізацією особистості, певного самообмеження, самоконтролю тощо.

Важливо виховувати в собі спостережливість, організованість, власне бачення проблеми. А це можливо при систематичному читанні різноманітної літератури (академік І.Зязюн стверджує, що кожного дня повинно бути прореферовано хоча б дві сторінки наукового тексту), спілкуванні з ученими, учителями-предметниками, перегляду телепередач, прослуховуванню радіопередач, огляду сторінок сайтів Інтернету.



Етапи формування граматичних понять «префікс» і «суфікс» у початкових класах
Граматичні поняття формуються не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад,поняття про корінь, префікс чи суфікс), інші – формуються протягом усього періоду навча ...

Основні функції образного компонента технічного мислення
При аналізі експериментального матеріалу виявилися розходження в структурі пошуку графічного вирішення задач, що обумовлені змістом опорних ознак зображуваного об'єкта, виділених учнями при первинном ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net