Гендерний підхід в системі підготовки педагогічних кадрів

Сторінка 7

У межах феміністської педагогіки підкреслюється, що фемінізація педагогічної професії веде до того, що у школах схильні розвивати в учнях обох статей більше жіночі, ніж чоловічі якості (сидіти тихо, виконувати вказівки, уважно слухати вчителя). Хлопчик, щоб бути «добрим учнем», повинен поводитись «як дівчисько», що впливає на формування його особистості. Дівчата майже завжди лояльні до вчителя та загальної обстановки у школі, тому у старші класи їх потрапляє значно більше, ніж хлопчиків.

Сью Джексон,аналізуючи радикальні за своїм змістом праці Г. Жиру та П. Фрейре зауважує, що існують різні фемінізми та різні феміністські теорії. Феміністські теорії освіти викривають приховані освітні «стратегії» (у разі локалізації жіночої ролі у сфері приватного) з метою досягнення індивідуальної свободи; вони централізують експериментальні дослідження, поєднуючи теорію з практикою;вивчають експлуатацію в освітніх інституціях з погляду гендеру,пов’язуючи різні форми пригноблення:класову, расову, сексуальну та інші. У свою чергу за Джексон феміністські теорії освіти аналізують, як продукується значення та вимоги до універсальності ідей і практик.

Виникнення гендерної освітньої технології – нового напрямку пов'язане з посиленням протиріччя між відтворюванням патріархальних стереотипів у взаємодії статей і реальними трансформаціями гендерних відносин у сучасному українському суспільстві.

Фахівці, які займаються гендерними дослідженнями, поки що не опрацювали єдиного визначення гендерної педагогіки, але найпоширенішими в науковому середовищі є такі:

гендерна педагогіка – це педагогічна система, яка враховує волевиявлення двох соціальних статей – жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у можливостях і правах з урахуванням їх гендерних інтересів і потреб (Л. Смоляр);

гендерна педагогіка – це сукупність підходів, спрямованих на створення комфортних умов у школі для соціалізації дітей, важливою складовою якої є самоідентифікація дитини як хлопчика чи дівчинки.

Методологічною основою гендерного виміру в освіті є:

аксіологія як філософське вчення про матеріальні, культурні, духовні, моральні та психологічні цінності особистості, систему педагогічних поглядів, засновану на розумінні цінності особистості, людського життя, виховання й навчання, педагогічної діяльності та освіти;

культурно-історична теорія розвитку особистості, що визнає першість соціального над натурально-біологічним у психічному розвитку людини (Л. Виготський, А. Леонтьєв, А. Лурія та ін.);

постмодерністські ідеї про конструктивістську природу культури, соціально-конструктивістську природу людського знання та досвіду, статеву приналежність і сексуальність людини;

навчання про андрогінію (С. Бем) як умову ефективного розвитку та самореалізації особистості;

педагогічна антропологія як філософська база виховання (Б. Бім-Бад); дослідження соціологів про гендерну ідентичність як базову структуру особистості на всіх етапах її розвитку.

Метою гендерної педагогіки як стверджують гендерологи є пом'якшення гендерних стереотипів через створення толерантних умов для формування особистості дитини. Гендерні стереотипи в повсякденній практиці шкільного навчання укорінюються внаслідок прихованих чи відкритих елементів статевої дискримінації.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11



Принципи корекційної роботи при еферентній моторній афазії
Еферентна афазія при ураженні передніх гілок лівої середньої мозкової артерії, і супроводжується кінестетичною апраксією, що виражається в труднощах засвоєння і відтворення рухової програми. Вона вик ...

Форми та засоби екологічного виховання
Зрозуміло, що екологічне виховання сьогодні не повинно обмежуватися виключно розширенням поінформованості школярів. Реальним постає той факт, що шкільні заняття повинні базуватися на реалізації психо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net