Гендерний підхід в системі підготовки педагогічних кадрів

Сторінка 9

Дуже великою проблемою у формуванні гендерної культури учнів вчитель вважає відсутність методичної допомоги з даного питання.

Необхідність формування гендерної компетентності, як складової педагогічної культури вчителя викликана такими суперечностями:

між потребою суспільства у вчителях, здатних ефективно виконувати покладені на них функції, і підготовкою педагогічних кадрів без урахування гендерної специфіки;

між наявністю в сучасній педагогіці різних концепцій виховання особистості нового типу і відсутністю в них гендерно-орієнтованих методик і технологій;

між процесом фемінізації сфери освіти і недостатньою кількістю досліджень, направлених на вивчення як позитивних, так і негативних наслідків цього явища;

між єдиними вимогами суспільства до професійної діяльності вчителів і істотними відмінностями в поведінці і особистих якостях вчителів-чоловіків і вчителів-жінок.

Відповідно до реформування змісту та гуманізації освітнього процесу потрібно реалізовувати компетентнісну парадигму, яка орієнтує вчителів та вихователів на впровадження цілісного підходу до розвитку особистості, підвищення творчості та осмислення власної позиції в гендерній парадигмі.

Структура гендерної компетенції вчителя включає три компоненти: змістовний, рефлексивний і організаційний.

Виявивши особливості педагогічної культури вчителів-чоловіків і вчителів-жінок, можна зробити висновок про вдосконалення педагогічної культури вчителів на основі гендерного компоненту, яка включає декілька послідовних етапів:

I етап – формування знаннєвого компоненту гендерних особливостей педагогічної культури вчителя: анкетування, спостереження, вивчення індивідуального досвіду (case-study), індивідуальне тестування; повідомлення вчителю інформації, що розширює його знання з гендерних особливостей педагогічної діяльності, індивідуальні консультації.

II етап – розвиток професійно-особистісних компетенцій: індивідуальні бесіди; «гендерна експертиза уроку»; виконання вчителем роботи; підведення підсумків, розробка подальшого плану дій.

На думку Бурмістровой А. вчитель повинен бути ініціатором позитивного спілкування хлопчиків і дівчаток. Для цього можна проектувати партнерську діяльність, організовувати конкурси, походи, бесіди, де можливий прояв рицарської поведінки хлопчиків і жіночної поведінки дівчаток. Можливо використовування тренінгів з моделювання певного типу поведінки, до якого повинні прагнути майбутні чоловіки і жінки, розробка системи цінностей для хлопчиків і дівчаток.

Формування гендерної культури необхідно здійснювати у взаємозв'язку зі всіма іншими напрямами навчально-виховної роботи школи. Необхідний єдиний підхід з боку батьків, педагогів і фахівців зі статевої освіти. Цілі, засоби, методи і зміст варіюються залежно від віку. Гендерне виховання старшокласників повинне зачіпати різні аспекти психологічної і фізіологічної сумісності подружжя, питання, що відносяться безпосередньо до підготовки створення сім'ї. Мета всієї виховної роботи школи – формування цілісної особистості чоловіка і жінки, здатних чинити згідно з особистим переконанням, враховуючи існуючі норми.

Оскільки, якість виховання дитини багато в чому залежить від рівня культури вихователя. Тому вчителю необхідно бути носієм і транслятором гендерної культури. Цю проблему можна розглядати в рамках курсів підвищення кваліфікації і перепідготовки педагогів.

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10 11



Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності
Учені-педагоги визначають готовність майбутнього вчителя до застосування нових інформаційних технологій у професійній діяльності як інтегровану якість особистості майбутнього педагога, що виявляється ...

Рівні розвитку уяви молодших школярів
Для дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів було обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Нємова. В даній методиці дітям пропонується стандартний аркуш паперу і фломастер ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net