Основні компоненти професійної компетентності фахівця галузі

Педагогіка: історія і сьогодення » Педагогіка вищої школи » Основні компоненти професійної компетентності фахівця галузі

Компетентність – інтегративна характеристика особистості, що відображає готовність і здатність людини мобілізувати набуті знання, уміння, досвід і способи діяльності та поведінки для ефективного вирішення завдань, які виникають перед нею в процесі діяльності.

В галузі ІКТ (інформаційно-комп’ютерних технологій) виділяють:

• інформаційну культуру;

• інформаційну компетентність;

• інформаційно-комунікативну компетентність;

• інформаційно-комп'ютерну компетентність;

• інформаційно-технологічну компетентність;

• ІКТ-компетентність;

• інформатичну компетентність.

Інформатична компетентність – це інтегративне утворення особистості, яке інтегрує знання (про основні методи інформатики та інформаційних технологій), уміння (використовувати наявні знання для розв'язання прикладних задач), навички (використання комп'ютера і технологій зв'язку), здатності (представляти повідомлення і дані у зрозумілій для всіх формі) і виявляється у прагненні, здатності і готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних та комп'ютерних технологій для вирішення завдань у професійній діяльності і повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета і результату діяльності.

Інформатична компетентність складається з таких компонентів: мотиваційний компонент, когнітивний компонент, діяльнісний компонент, ціннісно-рефлексивний компонент та емоційно-вольовий компонент.

Мотиваційний компонент включає:

- потреба у створенні інформаційних продуктів;

- інтерес до інформаційної діяльності;

- прагнення до творчої обробки інформації;

- створення інформаційних моделей з використанням комп'ютерних технологій.

Когнітивний компонент включає:

- теоретичні знання про основні поняття та методи інформатики;

- знання інформаційно-комунікаційних технологій, їх можливостей;

- знання, що відображають систему сучасного інформаційного суспільства;

- здатність проявляти креативність, гнучкість, критичність, системність.

Діяльнісний компонент включає:

- уміння спілкуватися з використанням інформаційних засобів і технологій;

- уміння працювати з апаратним та програмним забезпеченням на рівні кваліфікованого користувача;

- уміння приймати ефективні рішення в проблемних ситуаціях;

- уміння орієнтуватися в інформаційному середовищі;

- уміння діяти за зразком.

Ціннісно-рефлексивний компонент включає:

- самоаналіз і самооцінка професійної діяльності на основі інформаційних технологій;

- здатність адекватно оцінювати власні досягнення в галузі інформатики, свій рівень інформатичної компетентності;

- уміння визначати переваги і недоліки своєї власної компетентності в галузі інформатики та ІКТ;

- здатність до рефлексії у сфері пошуку та перетворення інформації, в опануванні та використанні ІКТ;

- уміння регулювати свою інформатичну діяльність і ставлення до неї;

- наявність власної позиції щодо застосування ІКТ у навчально-пізнавальній і професійній діяльності для розв'язання різноманітних задач;

- прагнення до самоактуалізації, саморозвитку; прагнення до професійного самовдосконалення на основі ІКТ.

Емоційно-вольовий компонент включає:

- цілеспрямованість дій в інформаційному середовищі;

- вияв вольових зусиль у вирішенні навчальних і професійних проблем;

- наполегливість в опануванні знань у галузі інформатики і умінь у використанні нових інформаційних технологій у професійній сфері;

- здатність розуміти власний емоційний стан в ситуації пошуку та перетворення потрібної інформації;

- наполегливість у досягненні цілей самоактуалізації та саморозвитку;

- вияв ініціативності, сміливості, принциповості в розробці і здійсненні навчальних і професійних проектів на основі ІКТ;

- терпіння і володіння собою в ситуаціях пошуку та перетворення інформації за допомогою ІКТ;

- здатність достойно переживати відсутність результату, технічні та інші збої у процесі роботи в інформаційному середовищі.



Формування в учнів критично мислити
Вчителю завжди слід пам’ятати, що він працює не в якомусь позачасовому, абстрактному просторі, а в конкретному соціальному середовищі, яке склалось історично. І тому йому постійно слід узгоджувати св ...

Використання виховного потенціалу дитячого колективу за А.С. Макаренком
Якнайглибший сенс виховної роботи, полягає у відборі і вихованню людських потреб, в приведенні їх до тієї моральної висоти, яка можлива тільки в безкласовому суспільстві і яка тільки і може спонукати ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net