Впровадження гендерних стандартів у фахову соціально-педагогічну підготовку

Сторінка 1

На сучасному етапі розвитку суспільства гендерний компонент наявний у змісті дошкільної та початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Як показує світовий досвід, навчальні програми, які містять гендерний компонент, великою мірою орієнтовано на аналіз та пошук шляхів вирішення реальних соціальних проблем, що виникають у взаєминах жінок та чоловіків. В Україні такі програми потрібні, тому що вони дають змогу аналізувати гуманітарні проблеми, що торкаються кожного з нас: особистість та її стосунки зі світом, права, свободи, межі свободи, різниця між людьми, шлюб, сім’я, стосунки батьків і дітей.

Одначе, інституалізація гендерної освіти в системі вищої школи є вкрай слабкою. Накопичений досвід запровадження гендерних досліджень у викладання залишається неповним.

Що стосується фахової соціально-педагогічної підготовки, то підготовка спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності стала предметом наукового пошуку С. Гришак, педагогічні засади діяльності соціального педагога з формування гендерної культури старшокласників досліджено Н. Марковою. Дані дослідження стали поштовхом для подальшого розвитку та впровадження гендерних стандартів у освіту.

Отож, розглянемо особливості впровадження гендерних стандартів у сучасну освіту. Проблемам гендерної освіти в Україні присвячені дослідження Н. Приходькіної, І. Головашенко, Н. Чухим, М. Скорик, О. Кісьтаін.

Юр’єва О. зауважує, що для розвитку гендерної освіти необхідними кроками є збільшення видань та публікацій українською мовою з гендерної проблематики, що сприятиме засвоєнню та впровадженню нових термінів до повсякденного вжитку. Сьогодні гендерна стратегія передбачає, що чоловіки і жінки не тільки повинні адаптуватися до змін, але й стати головними дієвими особами в сучасному суспільстві.

Вимога щодо впровадження гендерних стандартів в освіту пов’язана з потребою модернізувати систему вищої освіти в Україні в контексті Болонської декларації, що означає зробити її якість та рівень відповідними до освітніх стандартів провідних країн світу. Перед вищою школою стоять важливі завдання, пов’язані з усвідомленням нових вимог до організації навчального процесу. Особливу увагу варто приділити результатам навчання як одному з основних показників якості професійної освіти.

Тетяна Ладиченко зауважує, що оскільки розроблені авторські програми та навчальні курси так і не стали інтегральною складовою системи вищої освіти в Україні, підготовка гендерних програм для системи вищої освіти України, а також підготовка спеціалістів у цій галузі допоможуть людині з вищою освітою осягнути вагу соціально-відповідальної діяльності. Саме це стане гарантією позитивних соціальних змін у майбутньому.

Свідоцтвом впровадження стандартів в освіту є сучасні документи освіти, які містять положення про гендерну рівність. Базовий для освітньої галузі Закон України «Про освіту», який ґрунтується на Конституції України, містить положення про забезпечення гендерної рівності – у статті 3 «Право громадян України на освіту», згідно з якою «громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин».

На жаль, положення Закону України «Про вищу освіту» не містять досі жодної згадки про дотримання позицій щодо гендерної рівності ані під час визначення державної політики в галузі вищої освіти, ані під час визначенні відповідних принципів серед яких: а) доступність та конкурсність здобуття вищої освіти кожним громадянином України; б) незалежність здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій; в) інтеграція системи вищої освіти України у світову систему вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій української вищої школи; г) наступність процесу здобуття вищої освіти; ґ) державна підтримка підготовки фахівців для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень; д) гласність при формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців.

Так само позиції щодо дотримання гендерної рівності не обумовлено в статтях закону, у яких йдеться про право громадян на вищу освіту. У статті 4, зокрема, зазначено, що «громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності».

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Аналіз основних понять “екологічна освіта”, “екологічне виховання”, “екологічна вихованість”
Екологічна освіта і виховання підростаючих поколінь у сучасних умовах мають бути спрямовані, у першу чергу, на зміну ставлення самої людини до свого здоров’я, а потім і до навколишнього середовища як ...

Аналіз мовленнєвих навичок дітей старшого дошкільного віку створювати розповідь
Мета констатувального експерименту – визначення рівня розвитку мовленнєвих навичок дітей старшого дошкільного віку. Завдання: Розробити завдання для дітей; Підібрати показники та охарактеризувати рів ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net