Впровадження гендерних стандартів у фахову соціально-педагогічну підготовку

Сторінка 4

На сучасному етапі гендерні курси читають у багатьох вищих навчальних закладах України. Згідно з результатами дослідження, проведеного Міністерством освіти і науки України в кінці 2008 року, кількість вищих навчальних закладів, де читають гендерні курси, становить 46.2% (73 одиниці) від загальної кількості ВНЗ, що взяли участь в анкетуванні. Викладачі цих курсів підготували програми, посібники та підручники, виконали монографічні та інші дослідження з гендеру. Кількість вищих навчальних закладів, викладачі яких у тому чи іншому обсязі здійснюють розробки методичного характеру, є вищою порівняно з кількістю ВНЗ, в яких читають гендерні курси. У 56-ти ВНЗ викладачі готують і публікують лекційні курси та програми з гендеру, укладають посібники й підручники, видають індивідуальні й колективні монографії, цикли статей та окремі статті, присвячені актуальним гендерним проблемам. Одначе, гендерні спецкурси в різних вищих навчальних закладах представлено нерівномірно. Так, третина курсів гендерної проблематики зосереджена в п’яти з проанкетованих вузів, а саме: курси викладаються у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка (12 курсів, з них 3 факультативні), у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (14 курсів, з них 12 факультативні), у Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (10 курсів, з них 5 факультативні), у Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (6 курсів) та у Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (6курсів, з них 6 факультативні).

При цьому усі регіони України представлені бодай одним вищим навчальним закладом, де читають курси гендерної проблематики. Варто відзначити й пропорційність викладання курсів за регіональним розподілом ВНЗ. Обов’язкові гендерні курси складають 37.4% від загальної кількості, тимчасом як вибіркові та факультативні – біля 60%.

За результатами вивчення гендерних курсів, що викладають у ВНЗ, за дисциплінарною локалізацією в рамках соціально-гуманітарного циклу випливає, що зміст читаних гендерних курсів впевнено тяжіє до соціологічних дисциплін (25.5%), педагогіки (ще 22.4%) і політичних наук (14.3%). 10.2% від загальної кількості читаних курсів локалізуються за змістом у полі психологічних наук, 8.7% – філософії, а ще 2.6% – мовознавчих наук. Найменш «гендерованими» є журналістика та економічні науки, а також культурологія і, як не дивно, історичні й правові дисципліни.

Наявність спецкурсів із гендерної проблематики не дозволяє робити висновки про цілісний комплексний підхід до реалізації програми долучення гендерного компонента до системи вищої освіти. Систематичний гендерний підхід можна реалізувати лише в рамках курсів суспільно-гуманітарного циклу, які є базовими для вищої освіти і фахової підготовки. Протягом останнього десятиріччя в Україні здійснюють гендерні експертизи змісту гуманітарних дисциплін вищих навчальних закладів (стандарти, навчальні програми, підручники та посібники).

Головним об’єктом гендерних експертиз є загальні нормативні курси дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки, оскільки саме вони є основою підготовки не лише спеціаліста, а й узагалі людини з вищою освітою. Максимальний навчальний час, який можна відвести на гуманітарну й соціально-економічну підготовку, як вважають фахівці має становити 20 +/– 5 відсотків від максимального навчального часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки фахівців. При цьому треба зважати на те, що до цього часу зараховано й фізичне виховання із розрахунку 2 години на тиждень (54 години навчального часу студента), за винятком останнього семестру. Ще 2 години фізичного виховання на тиждень можна планувати за рахунок вільного часу студента.

Ключовим напрямом здійснення експертиз навчальних програм є перевірка наявності мовного гендерного дисбалансу та дотримання принципу рівноправності статей через адекватне відображення в навчальному матеріалі досвіду і чоловіків, і жінок та заохочення їх до рівноправного співробітництва й взаємної поваги.

Окремо хочемо звернути увагу на досвід у сфері гендерного розвитку Сумського педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. Сумський державний педагогічний університет ввійшов до п'яти вузів, у яких було підтримано створення кафедр з гендерних студій Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) та Європейським Союзом. Мета, яку ставить перед собою кафедра соціальної педагогіки та гендерних студій є забезпечення системної роботи по впровадженню гендерних підходів у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів як механізму формування гендерної рівності, зокрема професійна підготовка соціальних педагогів як фахівців – гарантів дотримання й захисту прав особистості в сучасному українському суспільстві. Наразі згідно сучасних міжнародних стандартів активізується діяльність освітніх та дослідницьких гендерних центрів і лабораторій, які діють при вищих навчальних закладах. Доречно звернутись в цьому зв’язку до діяльності Лабораторії гендерних досліджень СумДПУ як університетської структури, на багаторічний досвід роботи якої спирається у своїй діяльності кафедра соціальної педагогіки та гендерних студій, що розробляє інноваційну модель для забезпечення системної роботи по впровадженню гендерних підходів у навчально-виховний процес. Лабораторія гендерних досліджень СумДПУ ім. А.С. Макаренка була створена за рішенням Ради Університету (тоді ще СумДПІ) 30 листопада 1998 р. Спільна наукова діяльність членів Лабораторії, а саме наукові дослідження з гендерної проблематики, зокрема у сфері гендерної педагогіки, розробка методичної та навчальної літератури з гендерної проблематики для вищих навчальних закладів знайшли своє втілення в ряді публікацій Лабораторії, зокрема навчально-методичних посібниках «Гендерна освіта в вузі», «Гендерна політика в Україні», та участі у спільних доробках з провідними вченими України: «Теория и история феминизма», «Femina Postsovietica. Украинская женщина в переходный период: от социальных движений к политике», «Жіночі студії в Україні: Жінка в історії та сьогодні», «Хрестоматія навчальних програм з проблем гендерного розвитку», «Основи теорії гендеру», «Гендерні стратегії сталого розвитку України» тощо.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Мета залучення шестирічних дітей до шкільного життя
Слід виділити три аспекти цього питання. 1. Можливо здаватися парадоксальним, якщо сказати, що шестирічна дитина більш готова до початку шкільного життя, ніж семирічна. Проте тут немає нічого парадок ...

Аналіз стану проблеми екологічної освіти та виховання в Україні і за кордоном
Вивчення літературних джерел виявило, що на роль та місце природи в процесі виховання підростаючих поколінь вказували такі педагоги минулого, як Я.А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, Г. Песталоцці, Ф. Гумболь ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net