Впровадження гендерних стандартів у фахову соціально-педагогічну підготовку

Сторінка 7

Критерій відтворюваності потребує стандартизації та уніфікації діяльності, узагальнення існуючого досвіду з метою його поширення для інших фахівців. Результативність технології залежить від вищеперелічених критеріїв та особистісної готовності соціального педагога до діяльності у сфері реалізації ідеї гендерної рівності.

Особливе місце на сучасному етапі щодо гендерних стандартів посідає питання підготовки соціальних педагогів у даному напрямі. Впровадження принципів гендерної рівності в життєвий досвід та професійну підготовку соціальних педагогів набуває дедалі більшої актуальності в умовах реалізації проектів та програм гендерного напряму діяльності громадських організацій і благодійних фондів. Відтак соціальний працівник-педагог впливає на формування у клієнтів проектів зразків егалітарної поведінки, надає чіткі орієнтири молодому поколінню клієнтів, що вступають у самостійне життя, поглядів, які сприяють вирівнюванню можливостей у допуску чоловіків і жінок до основних ресурсів суспільства.

Саме тому особливого значення набуває проблема підготовки соціальних педагогів у нових реаліях діяльності – виконання своїх професійних обов’язків у межах соціальних проектів гендерного напряму діяльності громадських організацій і благодійних фондів. За допомогою впливу особистості соціального педагога відбувається трансформація і моделювання соціокультурних відносин усередині групи «соціальний педагог – батьки – діти» з погляду урахування ідей гендерного підходу в рамках різних напрямів соціальної роботи.

За поглядами вчених (А. Алексюк, І. Кобиляцький, В. Сластьонін, Р. Хмелюк, О. Щербаков) підготовка педагога до організації навчально-виховного процесу в школі є ефективною, коли випускники спроможні оволодіти технологічною системою педагогічної діяльності, алгоритм реалізації якої має бути не лише педагогічно доцільним, а й науково вивіреним. Здобуття професійної педагогічної освіти, за В. Симоновим, має відбуватися не лише через засвоєння професійних знань, культурних норм шкільного життя, поданих у предметній формі, а й у вигляді професійних способів мислення. У зв’язку з цим перед ВНЗ постає задача формування гендерно-грамотного соціального педагога при організації роботи в соціальних проектах гендерного напряму діяльності. Зміни в підготовці соціальних педагогів потребують змін у сфері керування педагогічним процесом у вищій школі, що покликана виконати замовлення сучасного суспільства у вихованні нового соціально-культурного типу особистості майбутнього учителя.

Якщо говорити про ВНЗ, Кирилова К. зауважує, що необхідними є програми стимулювання студентів до підвищення своєї кваліфікації в питаннях гендерної проблематики. Саме вони і виступають одним із інноваційних підходів до фахової підготовки соціальних педагогів, що сприяє розширенню горизонтів і перспектив професійного вдосконалення фахівців соціальної сфери.

Підготовка спеціалістів соціальної сфери стала предметом наукового пошуку С.Гришак : «Практичний характер соціальної роботи обумовлює її значущість для здійснення принципів гендерної рівності в процесі реалізації професійної діяльності. Гендер і соціальна робота взаємопов’язані. При вирішенні будь-яких проблем спеціалісти соціальної сфери постійно стикаються з дискримінаційними практиками, де важливе місце посідає чинник статі, який посилює прояви соціальної несправедливості. В суспільстві постає нагальною потреба в практичному розгортанні соціальної роботи, що враховує необхідність боротьби з гендерною асиметрією в сфері зайнятості та на ринку праці, нерівному доступі до прийняття рішень, гендерними відмінностями в можливостях реалізації своїх прав. У значній мірі з цим стикаються спеціалісти соціальної сфери (соціальні педагоги, соціальні працівники), які, як правило, не мають відповідної професійної підготовки до цього виду діяльності. Впровадження гендерних підходів у підготовку майбутніх фахівців тільки-но починається».

Одним із практичних напрямів дослідження навчальних програм стала гендерна експертиза. Ключовим напрямом здійснення експертиз навчальних програм є перевірка наявності гендерного дисбалансу та дотримання принципу рівноправності статей через адекватне відображення в навчальному матеріалі досвіду і чоловіків, і жінок та заохочення їх до рівноправного співробітництва й взаємної поваги.

Таким чином, впровадження гендерних стандартів у сучасну освіту є вкрай необхідним завданням на сучасному етапі, оскільки гендерна збалансованість в українському суспільстві є одним із індикаторів його визнання як розвиненої держави, що стоїть перед європейським вибором. Зараз з одного боку впровадження гендерних стандартів ми можемо спостерігати в законодавчій базі та у змісті спецкурсів, які реалізуються у ВНЗ, але з іншого – інституалізація гендерної освіти в системі вищої школи є вкрай слабкою, накопичений досвід запровадження гендерних досліджень у викладання залишається неповним. Отже, гендерні стандарти потребують розширення, адже, сьогодні гендерна стратегія передбачає, що чоловіки і жінки не тільки повинні адаптуватися до змін, але й стати головними дієвими особами в сучасному суспільстві.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8



Етіологія дизартрії
Дизартрія є симптомом тяжкого мозкового ураження або недорозвинення бульбарного або псевдобульбарного характеру, які можуть торкатися цілий ряд мозкових систем: корково-бульбарної (або пірамідну), мо ...

Навчально-дослідницька робота студентів
Навчально-дослідницька (або науково-навчальна) робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності. Мета цього виду діяльності, обов'язкової на всіх освітньо-кваліфікацій ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net