Поняття «індивідуалізація» та «диференціація» навчання

Сторінка 1

Вимоги враховувати індивідуальні особливості учнів в процесі навчання дуже давня традиція. Необхідність цього очевидна, адже учні за різними показниками в значній мірі відрізняються один від одного. Ця вимога знаходить відображення в педагогічній теорії під назвою принципу індивідуального підходу.

Індивідуальний підхід забезпечує:

• усунення труднощів у навчанні окремих школярів;

• можливість розвитку всіх сил і здібностей учнів;

Необхідною передумовою успішної реалізації індивідуального підходу в навчанні в першу чергу є педагогічний такт вчителя. Спокійний тон звернення до учня, слово заохочення, схвалення за вдалу роботу дають більший результат, ніж грубе зауваження, окрик. Учень, особливо слабкий, повинен бути впевнений у тому, що вчитель зацікавлений в його успіху, бачить будь-яке, навіть найменше, просування, радіє разом з ним.

Звичайно, така позиція не знижує вимогливості до учня. Ці загальні положення особливо важливі при індивідуальному підході індивідуалізації навчання.

Наступна важлива передумова здійснення індивідуального підходу до учня – спрямованість навчання на формування особистості учня, яка передбачає дієву увагу до кожного учня, його творчої індивідуальності на кожному уроці. Перш за все, необхідно виховувати у дітей інтерес до занять, навчальної праці і відповідального ставлення до навчання.

Реалізація індивідуального підходу в навчанні школярів не разовий «захід», це динамічний процес, що протікає разом з розвитком і зміною учня, рівень його знань, сформованості умінь і навичок, розвитком і зміною інтересів і схильностей, відповідно до чого змінюються цілі, зміст, прийоми підходу до вихованця. Тому важливо бачити перспективи розвитку учнів та перспективи роботи з ними.

Індивідуальний підхід включає в себе такі елементи, тісно пов’язані між собою і представляють цикл, що періодично повторюється на новому рівні:

• систематичне вивчення кожного учня;

• постановка найближчих педагогічних завдань у роботі з кожним учнем;

• вибір та застосування найбільш ефективних засобів індивідуального підходу до учня;

• фіксація і аналіз отриманих результатів;

• постановка нових педагогічних завдань.

Важливо відзначити, що в індивідуальному підході потребує дійсно кожен учень, бо це неодмінна умова і передумова формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості, формування самої особистості як неповторної індивідуальності.

Індивідуалізація – це здійснення принципу індивідуального підходу; організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, яка дозволяє створити оптимальні умови для реалізації потенційних можливостей кожного учня. Індивідуалізація навчання спрямована на подолання суперечностей між рівнем навчальної діяльності, що ставлять програми та реальні можливості кожного учня. Індивідуалізація – це необхідний чинник реалізації різноманітних цілей навчання і формування індивідуальності.

При використанні поняття «індивідуалізація навчання» необхідно мати на увазі, що при його практичному дослідженні йдеться не про абсолютну, а про відносну індивідуалізацію. У реальній навчальній практиці індивідуалізація завжди відносна з наступних причин:

1) зазвичай враховуються індивідуальні особливості не кожного учня, а в групі учнів, що володіють приблизно подібними особливостями;

2) враховуються лише відомі особливості або їхні комплекси і саме такі, які є важливими з точки зору вивчення (наприклад, загальні розумові здібності); поряд з цим може виступати ряд особливостей, облік яких у конкретній формі індивідуалізації неможливий або навіть не так вже й необхідний (наприклад, різні властивості характеру або темпераменту);

3) іноді відбувається облік деяких властивостей або станів лише в тому випадку, якщо саме це важливо для даного учня (наприклад, талановитість в будь-якій області, розлад здоров’я);

4) індивідуалізація реалізується не у всьому обсязі навчальної діяльності, а епізодично або в будь-якому вигляді навчальної роботи і є інтегрована з неіндівідуалізірованною роботою.

Для організації індивідуалізації навчальної роботи як у нас так і за кордоном на практиці використовувалися багато варіантів. Один з варіантів – диференціація навчання, тобто угрупування учнів на основі їх окремих особливостей або комплексів цих особливостей для навчання за кілька різним навчальним планом і (або) програмами.

Страницы: 1 2



Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація – елемент процесу навчання в результаті якого навчальна діяльність учня набуває конкретного змісту. Мотиваційні технології навчання класифікуються: • за характером поведінки учасників на зо ...

Методичні розробки екологічного виховання на уроках хімії
Протягом; минулого сторіччя людина намагалася кардинально переобладнати оточуюче середовище для власних потреб. У результаті цього відбулися зміни, які зробили оточуючий світ малопридатним для прожив ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net