Критерії оцінки ефективності робочих навчальних програм

Сторінка 1

Аналіз психолого-педагогічної та соціологічної літератури, аналіз досвіду зарубіжних країн, позитивна практика використання гендерної складової в різних галузях знань, підтверджують доцільність включення гендерного підходу до освіти в цілому та до організації навчально-виховного процесу зокрема. Гендерний підхід дає можливість оцінити наслідки існуючої парадигми соціально-економічного розвитку суспільства та змінити на краще систему соціальної диференціації та нерівності за ознакою статі в процесі переходу держави до сталого розвитку. Проблема гендеру в педагогічній науці висвітлена у трьох основних аспектах: як така, що має місце в освіті; впровадження і реалізація гендерного підходу на різних рівнях освіти; розробка програм з гендерної педагогіки для ВНЗ.

Визначимо критерії ефективності робочих навчальних програм. Але для цього важливим завданням є розробка саме тих ознак, які допоможуть точно визначити наявність чи то відсутність у програмі гендерного підходу.

Тож, на даний час, з огляду на сучасний рівень розвитку гендерних досліджень у світі та в Україні, ми можемо говорити про гендерний підхід, як про особливий напрямок у соціальних науках, який орієнтований на формування та утвердження політики рівних, не залежних від статі можливостях самореалізації людини в різних сферах соціальної практики.

Виходячи із задач гендерного виховання та гендерних стандартів в освіті робочі програми та навчальні матеріали повинні забезпечувати уникнення сексизму, сприяти пом'якшенню гендерних стереотипів, формуванню досвіду взаємодії між статями на егалітарних засадах, недопустимості протиставлення за статевою ознакою в сім'ї, будь-яких суспільних інститутах, створенні рівних умов та можливостей для розвитку, самовдосконалення і самореалізації кожної особистості.

Теоретичні основи досліджень окремих аспектів соціально-педагогічної діяльності у сфері гендерних взаємин висвітлено у працях Т. Говорун, В. Кравця, О. Кізь, О. Кікінежді, А. Мудрик, В. Сорочинської, Н. Цвєткової, К. Фофанової, Л. Штилевої, О. Ярської-Смірнової, Л. Яценко. Підготовка спеціалістів соціальної сфери до реалізації ідеї гендерної рівності стала предметом наукового пошуку С. Гришак.

Л. Штильова вважає,що основною проблемою педагогіки є нормативна модель гендерного виховання як передумова для здійснення особистісно зорієнтованого підходу до демократизації суспільства в цілому.

Дороніна В.О. зазначає, що необхідним є добір спеціального навчального матеріалу з гендерної проблематики, пошук відповідних форм та методів навчання на різних етапах формування пізнавальних інтересів учнів / учениць.

Перед педагогом за Дороніною В.О. постають нові завдання – виявлення наявних гендерних упереджень та стратегій поведінки учнів, студентів; уточнення ціннісних орієнтацій та створення умов для виховання гендерної толерантності. Дослідниця зазначає, що до змісту гендерної освіти повинні входити знання (різноманітність проявів чоловічого і жіночого у взаємодії; статуси, стереотипи й норми, гендерні ролі й цінності; ставлення людини щодо своєї «другої статі») та вміння (вироблення на основі цінностей і досвіду діяльності відповідно до статусу особистості стилю гендерно-рольової поведінки при виконанні громадянських, сімейних і професійних ролей). Окреслене коло понять має узагальнений характер та повинно бути більш конкретизованим на кожному з рівнів освіти. Таким чином, будуть забезпечуватися принципи наступності та послідовності в отримання знань, вмінь і навичок гендерної освіти Отож, всіх цих завдань повинні також дотримуватися і робочі навчальні програми системи фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів. При розробці критеріїв на це також необхідно звернути увагу.

Спираючись на С. Вихор можна зробити висновок, що гендерне виховання в структурі соціально-педагогічної підготовки – це цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування в них егалітарних цінностей, поваги до особистості, незалежно від статі, розвитку індивідуальних якостей і здібностей задля їх самореалізації, оволодіння навичками толерантної поведінки та з метою побудови громадянського суспільства. Саме цим і повинні характеризуватися робочі навчальні програми.

Особливу увагу привертає навчальна програма інтегрованого курсу «Гендерна освіта: теорія і практика»(за вимогами кредитно-модульної системи) для студентів ІІ – ІV курсів вищих педагогічних навчальних закладів. Метою представленої навчальної програми є формування гендерного світогляду у майбутніх вчителів, впровадження ними гендерно-освітніх технологій у практику роботи школи та вузу згідно до чинних державних документів: Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (5.09.2005), наказу МОН України «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту» (№839 від 10.09.2009) та вимог Болонського процесу (кредитно-модульна система).

Страницы: 1 2 3 4



Використання ділової гри на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів "
Освіта - розвиток людини в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. В більш ширшому значенні освіта - це процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, набуття умінь і навичок, фо ...

Інновації в освіті
Поняттям "інновація" позначають нововведення, новизну, зміну, введення чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового в цілі, зміст, форми і .методи навчанн ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net