Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Сторінка 1

Незважаючи на грунтовні психологічні та педагогічні розробки, проблема формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики далеко не вичерпана. Перспективним підходом до вирішення окресленої проблеми є врахування спадщини педагогічних практик, вивчення провідних методичних систем музичного виховання та навчання, аналіз сучасних навчальних програм із музики та музичного мистецтва, узагальнення провідних наукових підходів щодо музично-естетичного виховання особистості.

У контексті нашої наукової розвідки існуючі педагогічні підходи до формування музичного сприймання слід переломити на галузь спілкування дитини з музичним мистецтвом в умовах загальної освіти, враховуючи при цьому вікові особливості музичного розвитку учнів початкової школи.

Зосередимо свою увагу на доробку музикантів - педагогів. Так, К. Стеценко велику увагу приділяв прищепленню та вихованню в дітей естетичного смаку й почуття прекрасного, розвитку здатності до музичного сприймання на основі народних пісень. Педагог акцентував на власній активній ролі учнів у процесі навчання, виділяючи такі основні ланки: зовнішній слуховий подразник, слухове сприймання, роботу мозку та рухову реакцію організму, вказуючи на їх послідовність та взаємозалежність. Методичні погляди педагога спиралися на ідеї того часу: визнання виховної ролі музики, дидактичні принципи генетичної послідовності викладання матеріалу, уведення аналітико-порівняльного та евристичного методів; поєднання співу з рухами, іграми і танцями, драматизацією; широке використання наочних засобів навчання.

Чинне місце в роботі видатного діяча української культури М. Леонтовича також відводилося формуванню сприймання музики школярів (музично-ритмічного і ладового чуття, музично-слухових уявлень), тобто тих основних якостей, які визначають музичність. Дослідник саме хоровому співу надавав найбільшого виховного значення в формуванні почуттів людини, особливо відзначаючи виховний потенціал народної пісні. Саме на народному мелосі, наголошував композитор, має будуватися музична освіта школярів.

Сучасник М. Леонтовича - В. Верховинець залишив значний слід в музичній педагогіці. Музикант спрямував свою роботу на розробку методик, які спиралися на старовинні народні традиції синкретичного поєднання співу з рухом. Ці методики надали можливість зрозуміти, що комплексне поєднання музичного, танцювального та драматичного мистецтва сприяє розвитку інтересу до музичного мистецтва, ефективності музичного сприймання.

Цікавими з погляду розвитку музичного сприймання є педагогічні пошуки зарубіжних дослідників. Так, італійська вчена М. Монтессорі наголошувала на тому, що необхідно враховувати в системі дошкільного виховання сенситивні періоди. Процес сприймання педагог поділяла на три етапи, кожен з яких мав конкретні завдання: перший етап - розвиток у дітей уваги до звуків (розрізнення їх тембрових, висотних, тривалісних характеристик); другий - розвиток сприймання метроритму; третій - формування мелодійного та гармонійного слуху. Включення елементарних рухів під музику, слухання контрастних п'єс, на думку вченої, сприяє розширенню сенсорних відчуттів дітей і оптимізує розвиток їх музичного сприймання.

Серед значної кількості праць, присвячених проблемам музичного виховання, привертають праці уругвайського педагога А. Арісменді, яка твердо впевнена у можливості педагогічного керування процесом музичного сприймання дитини. Вчена наголошує, що цілком реально за рахунок педагогічних впливів: а) розвинути у дітей музичний слух і здібність уважно слухати музику; б) навчити їх розрізняти за тембром музичні інструменти; в) навчити узгодженості в ритмічній діяльності різних видів. В кожному конкретному випадку для розвитку музичного сприймання необхідно вирішувати завдання, що перевищують рівень вже досягнутих результатів навчально-виховного процесу.

Актуальним з погляду розвитку музичного сприймання, є аналіз методичних систем музичного виховання та навчання, які склалися в ХХ столітті. Так, система музично-ритмічного виховання швейцарського педагога і композитора Е. Жак-Далькроза однією з перших стала теоретичною базою для вирішення проблеми музичного сприймання. "Тільки повноцінне сприймання закладає основу музичності дитини, лише на цій основі можливе навчання й подальший музичний розвиток", - підкреслював педагог. Мета системи "одухотворених тілесних вправ" Ж. Далькроза - привести людину до самопізнання, проявити свої сили та творчі можливості, допомогти позбутися фізичних і психологічних комплексів і затисків, виховати волю і самовладання. Ж. Далькроз стверджував, що музику можна не тільки чути, але і бачити в звуках, передавати в пластичних рухах. На музику реагує кожна клітинка організму людини, і кожен мускул людського тіла здатен відповідати на звуки, динамічні відтінки (силу звучання), темп, ритм, педагогіку, музичну інтонацію. Відбувається "злиття" людини з музикою.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Аналіз навчальних програм і підручників для початкової школи з точки зору реалізації завдань формування екологічної культури учнів
Одним із завдань нашого аналізу є вивчення сучасного стану проблеми формування екологічної культури молодших школярів в умовах чинної системи навчання. В зв’язку з цим ми проаналізували чинні навчаль ...

Здоровий спосіб життя як один з найважливіших критеріїв ефективності екологічного виховання
Здоровий спосіб життя є вирішальним у зміні споживацького ставлення людини до природи. Бо саме він враховує екологічний підхід, змінює свідомість особистості, сприяє формуванню в неї відповідального ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net