Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Педагогіка: історія і сьогодення » Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики » Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Сторінка 4

попередню розповідь про твір, його автора, історію написання тощо;

первинне слухання музики в запису або безпосередньому,,, живому" виконанні вчителем;

евристичне обговорення та різноманітні види „опрацювання" твору за поданими в підручнику завданнями (з використанням повторного - цілісного або фрагментарного - сприймання).

Сучасні погляди на проблему формування музичного сприймання молодших школярів представлено в сучасних нормативних документах, а саме в програмах з предмету „Музика”.

Лобова О.В. розробила програму "Музика" для 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, де музичне сприймання за програмою є провідним видом музично - естетичної діяльності школярів. В основу репертуару для слухання покладено високохудожні фольклорні, сучасні та класичні твори. Для активізації музичного сприймання передбачено використання відповідних літературних і живописних творів, елементів пластичного інтонування музичних настроїв, імпровізування ритмічного супроводу, інших евристичних і творчих видів діяльності.

Разом з формуванням слухацького досвіду відбувається ознайомлення учнів з життям і творчістю видатних представників музичного мистецтва, а також оволодіння термінологією, необхідною для свідомого аналізу характеру, засобів виразності музики і розвитку музичного мислення учнів.

Навчальна програма з музики для 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена доктором педагогічних наук, професором О.Я. Ростовським в якій підхід до музичного сприймання як основи музичної освіти учнів виводить на перший план завдання аналізу й інтерпретації музичних творів. Поглиблення сприймання у власне музичну сферу має відбуватися природним шляхом - від комплексного жанрово - ситуативного враження до диференційованого сприймання музичних творів. Музичне сприймання як основа всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток учнів.

Аналіз означених нормативних документів та музично-педагогічної літератури доказав надзвичайну вагомість музичного сприймання для повноцінного музичного розвитку молодших школярів. Для ефективного розвитку слухацької культури учнів науковці пропонують з відповідальністю відноситися до змісту репертуару для слухання. Зокрема, О. Лобова вважає, що його зміст повинні складати високохудожні фольклорні, сучасні та класичні твори: зразки народної музики (календарно-обрядові пісні, колискові, танці - українські та інших народів світу); пісні, доступні дітям за змістом, але складні для виконання у вокально-технічному плані; яскраво-образні та виразні за музичною мовою, невеликі за тривалістю звучання програмні твори; фрагменти класичних і сучасних творів крупної форми (опер, симфоній, сонат, варіацій; музика з кінофільмів); фрагменти дитячих опер, музичних казок тощо.

На думку О. Ростовського, становлення основ слухацької культури молодших школярів якнайефективніше відбуватиметься за умов використання творів народного і професійного музичного мистецтва (інструментальної та вокальної музики).

Л. Масол вважає, що виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори відбувається на основі використання доступних і захоплюючих зразків інструментальної та вокальної музики, програмної і непрограмної музики. Важливим для нашого дослідження є те, що в переліку орієнтовних творів для сприймання (слухання) музики вагоме місце у всіх проаналізованих програмах займають інструментальні твори, а саме їх різновид - фортепіанні твори (як програмні, так і непрограмні). Наприклад, серед програмної музики - твори з „24 дитячих п'єс для фортепіано” В. Косенка, „Дитячого альбому" П. Чайковського, „Картинок з виставки" М. Мусоргського, програмні твори Р. Шумана, Е. Гріга, В. Сильвестрова; серед непрограмної музики - інструментальні твори з яскравою музичною мовою (наприклад, фрагменти сонат В. Моцарта, Л. Бетховена, Й. Гайдна та ін

Підтвердження значущості використання інструментальної музики для розвитку музичного сприймання молодших школярів знаходимо в працях С. Науменко. Дослідниця обстоює думку про те, що музичні твори для слухання переважно мають бути інструментальними. Це зумовлено на її думку тим, що учнів треба з самого початку привчати вслухатися в звуковий образ, переживати його виразну сутність. Тобто намагатися, щоб звук (звукова інформація) став для них таким же зрозумілим і доступним, як слово. Отже, глибоке вивчення досліджуваної проблеми, ознайомлення з рядом досліджень, привело до думки, що дійовим засобом формування музичного сприймання молодших школярів може бути фортепіанна музика.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів
Реформування всіх ланок освітньої системи України згідно Болонської декларації, припускає зміну цілей, змісту і технологій реалізації вищої освіти, що повинно привести до становлення нового типу фахі ...

Формування музично-творчих здібностей
Розвиток музикальності неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Під музикальністю розуміється сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальн ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net