Педогогічні умови формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 2

Про оптимальність необхідної для осягнення музики інформації слід розглядати не лише з боку її обсягу і змісту, а й відповідності музичного твору прагненням і психічному стану слухачів. Добираючи матеріал для уроку, вчитель повинен враховувати особливості інформаційних процесів у психіці людини, які є суттєвими для формування музичного сприймання.

Музичною педагогікою були вироблені вимоги до підготовчої інформації. Їх суть розкрита у таких тезах:

вступне слово вчителя має бути лаконічним, емоційним і образним. Надмірно довге, навіть цікаве вступне слово знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинно містити те, що учні вже знають або можуть помітити самі;

у розповіді про музику треба дотримуватися міри у повідомленні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається на кількох уроках, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити учням щось цікаве, пізнавальне;

слово вчителя має бути своєрідним емоційним стимулом, який пробуджує чутливість до музики як безпосередньої мови душі. Воно повинно бути різноманітним за змістом;

у розмові про музику найважливіше ввести слухачів у ту атмосферу, в якій створювався той чи інший твір, розповісти про ті життєві обставини, за яких композитор задумав і написав його, тобто ознайомити їх з "біографією художнього твору", знання якої, як підкреслював Д.Б. Кабалевський, становить основу художньої освіти слухачів. "Зрозуміти музичний твір - означає зрозуміти його життєвий задум, зрозуміти, як композитор переплавив цей задум у своїй творчій свідомості";

слід ретельно відбирати цифри, факти, імена, залишаючи лише ті, що напевне запам'ятаються слухачам. "Жодного імені, жодного факту, жодної цифри, без котрих можна обійтися, - ось принцип, якого повинен дотримуватися вчитель", - писав Д.Б. Кабалевський;

не слід спрямовувати увагу дітей, їх уяву на пошуки у не програмному творі тотожного музиці програмного змісту: діти захоплюються картинами, які їм малює уява, і вже погано слухають музику. Крім того, вони починають мислити предметними образами, не властивими музиці.

Інформація будь-якого характеру може викликати велику зацікавленість дітей і визначити відповідну початкову поведінку при сприйманні музики. Але не кожна інформація забезпечує стійкий інтерес, стимулює тривалу настроєність на сприймання. Це зумовлює й підхід до змісту та форми вступного слова - не просто викликати інтерес школярів, а зробити його стійким і динамічним.

Чимало вчителів, будучи переконаними в тому, що основою музичного сприймання є музикознавчі знання, зводять вступну розповідь до повідомлення біографії композитора, переліку його творів, різноманітних дат, цифр, фактів тощо. У деяких випадках розповідь про твір може й не випереджувати звучання музики. Одна-дві лаконічні, але образні фрази, западуть у свідомість дітей, викличуть благородні думки і почуття незрівнянно більше. Наприклад, розповідь рекомендується перед слуханням п'єси В. Косенка "Дощик" у посібнику "Слухання музики в 1-3 класах" (К.: Муз. Україна, 1980): "Теплий весняний дощик, під яким так люблять гратися діти - ловити веселі дощові краплини і дивитися на кумедні бульбашки в калюжах, - їхню радість, веселий настрій змалював В. Косенко у п'єсі "Дощик". Легкі звуки падають, немов дзвінкі прозорі крапельки, що зливаються у рухливі струмочки мелодій. Далі музика стає повільнішою - це ніби пісенька, яку співають діти. П'єса закінчується повторенням мелодії, що звучала спочатку. Отже, п'єса "Дощик" складається з трьох частин. Музика першої і останньої частини - однакова, а в середній частині - інша" (с.127 зелена ростов).

Підготовча до сприймання музики інформація є лише однією, хоча й важливою частішою інформаційної основи музичного виховання школярів. У цілому ця інформаційна основа включає й інші аспекти функціонування системи керування процесом музичного сприймання, які будуть розглянуті в наступних розділах.

Формування установки на музичне сприймання

Будь-яка діяльність людини ґрунтується на поперед до неї. Конкретизуючи цю думку, Л.С. Виготськнй готовності ніж ти хочеш залучити дитину до якоїсь діяльності, зацікав її нею, потурбуйся про те, щоб виявити, що вона готова до цієї діяльності, що в неї напружені усі сили, необхідні для цього, і що дитина діятиме сама, вчителю ж лишається тільки керувати й спрямовувати цю діяльність. Створення у слухачів відповідної настроєності (тобто установки) на сприймання музики є наступною наступною важливою умовою формування музичного сприймання школярів.

Страницы: 1 2 3 4 5



Вища освіта Німеччини
На сьогодні систему німецької освіти можна схематично показати наступним чином: початкова школа (4 роки), середня школа (8-річне училище або 9-річна гімназія), вища школа (університети, педагогічні В ...

Теоретичні основи організації самостійної роботи учнів у початковій школі
Вивчення педагогічних джерел показало, що самостійність учнів у навчанні розглядається як найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Часто і правильно застосовува ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net