Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 2

Усі, кого ви назвали: Івасик-Телесик, Іван-царевич, Котигорошко, Снігуронька, Дід Мороз - робили добрі справи, допомагали людям. А хто їм заважав? - Баба Яга. - Ось як про неї розповідається в одній казці:

“Вранці прокинулася Баба Яга - кістяна нога у своїй хатиночці на курячих ніжках. Дивиться - немає Івана-царевича. Кинулася навздогін з усіх сил. На залізній ступі скаче, тичкою поганяє, мітлою слід замітає - тільки вітер свистить, хмари розганяє… ”

Послухайте, як розповів П. Чайковський казку про Бабу Ягу фортепіанній п’єсі, яку так і назвав - “Баба Яга”.

Метод наведення, суть даного методу полягає у такому доборі музичних творів і бесід, що дають змогу "непомітно для слухачів ввести їх у середовище дії чинників, на які бажано звернути увагу", Б.В. Асаф'єв вважав основним у вихованні в школярів слухових асоціацій та усвідомленого ставлення до музики. Він закликав до обережності у доборі як музичних творів, так і навідних на сприймання музики впливів. "У тому-то й завдання виховання і слухових навичок, - писав учений, - щоб, не переносячи одразу в абсолютно чуже середовище і поступаючись де в чому набутими звичками, вміло спрямовувати роботу до розумної мети".

На операційно - пізнавальному етапі дійшли висновку, що краще користуватися такими методами як метод порівняння, сприяє активізації музичного сприймання, оскільки знання й досвід дітей ще не є усталеним. Завдання на порівняння двох творів подобаються учням і сприяють розвитку їхньої пізнавальної активності. Порівнюючи, учні помічають те, що в інших випадках не звернули б уваги.

Під час слухання музичних творів школярі вчаться визначати характерні особливості кожного з них, порівнюючи їх між собою. Наспіваний характер “Чеської пісні" М. Любарського діти відчуватимуть краще, якщо порівняють її з гострохарактерною “Танцювальною”.

Проте не всі першокласники розуміють, що означає порівняти два будь яких об’єкти. У такому випадку треба пояснити їм, що порівняти означає знайти схожість і відміну. Так, відміну між творами танцювального характеру доцільно показати на прикладі двох популярних танців й вальсу. Учитель виконує, наприклад, “Гопак” П. Глушкова і "Маленький вальс" Я. Степового. Після того, як школярі визначають, що обидві п’єси мають танцювальний характер, він пропонує знайти відмінність між ними і допомагає дітям почути й усвідомити, що музика гопака ритмічна, передбачає підстрибування, вальсу - плавна, наче кружляє.

На подібних прикладах учні розуміють, що художній твір народжується в умовах соціальних, культурно - національних та психологічних закономірностей. Тому завжди можна знати для нього аналогію і в самій музиці, і в інших видах мистецтва - в поезії, літературі, театрі, живопису, кіно. Ефективність методу порівняння зумовлена тим, чи орієнтуються діти в засобах музичної виразності.

Одним з методів активізації музичного сприймання школярів є варіювання (іноді його називають прийом руйнування початкового образу). Він полягає в тому, що вчитель виконує твір, змінюючи той чи інший засіб музичної виразності (темп, динаміку тощо), а діти визначають, що саме змінилося в знайомому творі. Нескладну дитячу пісеньку можна зіграти в ритмі маршу, вальсу, мазурки, інших танців. Потім у ході бесіди треба порівняти оригінал зі зміненим варіантом, з’ясувати схожість і відмінність. Отже, метод варіювання неначе вбирає в себе порівняння як його компонент, оскільки дає змогу припустити, що всі запропоновані варіанти можна зіставити між собою.

Використовується й метод співу фрагментів твору, призначеного для слухання. Його застосування сприяє тому, що учні краще запам’ятовують основні теми твору й можуть надалі простежувати за їхнім розвитком у процесі звучання музики. Крім того, метод співу допомагає розв’язувати завдання вокального виховання дітей.

В сприйманні музичного твору нам допомагає художньо - педагогічний аналіз. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів це невід'ємна частина професійних навичок вчителя музики. Він існує і як самостійна складова шкільного уроку, і як допоміжний методичний засіб в організації різних форм музичної діяльності учнів - хорового співу, сольфеджування, гри на музичних інструментах, спільного музикування тощо. Власне осмислення та вміле використання музичних творів учителем у навчальній роботі допомагає дітям осягнути образний світ музики, сприймати її художні засоби, оволодівати специфікою музичної мови, що й уможливлює діалогічне, а тому й зацікавлене спілкування школярів із музичним мистецтвом.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Розвиток пізнавальної активності у молодших школярів як педагогічна проблема
ХХІ - це доба, спрямована на особистість. Створення максимально сприятливих умов для розвитку індивідуальності - не тільки мета сучасних розвинених суспільств, а й одна з необхідних умов їх динамічно ...

Знайомство з ДМІ. Гра на дитячих музичних інструментах
Гра на музичних інструментах не є складною для дітей. Діти з самого народження чують різні звуки та ритм. Це і є поштовхом для подальшого розвитку музичного та ритмічного слуху дошкільника. Гра на ДМ ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net