Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Сторінка 4

Щоб використовувати метод вибору підхожих визначень, доцільно приготувати наочні посібники різних видів. Слова бажано виділяти різним кольором відповідно до їхнього емоційного змісту. Якщо слів небагато, можна написати їх на дошці (у ході уроку).

Для розвитку музичного сприймання дітей застосовується метод музичних колекцій, завдяки якому під час ознайомлення з кожним новим твором поповнювалася колективна “колекція" маршів, вальсів, п’єс про тварин, птахів тощо. Він сприяє накопиченню музично-слухових вражень, формуванню вміння спостерігати, запам’ятовувати, узагальнювати. Водночас дає змогу порівняти п’єси з кожної колекції.

Естетична та виховна функція уроків музики великою мірою залежить від вдалого підбору музичних творів до всіх форм роботи, зокрема для слухання та аналізу. Окрім художніх якостей та педагогічної доцільності вчитель має враховувати популярність творів та їх відповідність віковим смакам дітей. Так, молодші школяри люблять музику танцювальну, ритмічну, швидку, з елементами звукозображення.

Для слухання музики доцільно використовувати такі збірники п’єс, як “Фортепіанний альбом” М. Дремлюги, “Вибрані твори" А. Коломійця, “24 дитячі п’єси для фортепіано” В. Косенка, “Легкі п’єси українських композиторів” та ін.

Аналізуючи дитячі фортепіанні п’єси українських композиторів, наголошуємо на різноманітності їхнього змісту: це й картини природи, образи тварин і птахів, дитячі ігри, забави й казкові персонажі. Сприймання таких творів, як “Дощик” В. Косенка, “Сніг іде" М. Дремлюги, “У лісі” А. Штогаренка, сприяє розвиткові уяви дітей, естетичному ставленню до природи. Слухання п’єс “Тук-тук”, “Зозуля" Л. Вербовського, “Зайчик" М. Жербіна, “Ведмежатко в лісі” М. Дремлюги допоможе краще пізнати звірів і птахів.

Названі п’єси різноманітні не тільки за змістом, а й засобами музичної виразності. У бесідах з дітьми важливо показати, що такі, наприклад, твори, як “Гра” М. Сільванського, “Ранок у садочку ” В. Косенка, написані у рухливому темпі, мажорному ладі. У них чимало стрибкоподібних, уривчастих мелодій. Діти мають зрозуміти, що темп, лад, особливості мелодії, метроритму, виконавські штрихи передають певний настрій, зокрема веселість, безтурботність. Зовсім інші почуття розкрито в таких ліричних творах, як “Пісня” М. Любарського, “Мелодія” А. Коломійця, “Українська пісня" C. Павлюченка, “Пастораль”, “Колискова пісня" В. Косенка, “Елегія”, “Лірична пісня" М. Дремлюги. Якщо вчитель належним чином зорієнтує дітей, покаже наспівність і красу мелодій цих п’єc, то вони сприятимуть вихованню тонкості душі, емоційної чутливості. Увагу учнів мають привертати й фортепіанні твори в ритмі танців, зокрема польки, гопака, мазурки, тощо. Це п’єси з красивою мелодією, що легко запам’ятовуються. Окремі композитори (Я. Степовий, Ю. Рожавська, А. Коломієць, В. Косенко та ін.) створили п’єси в ритмі вальсу. Слухаючи й супроводжуючи їх відповідними рухами, діти, можливо, будуть спокійнішими, лагіднішими, граціознішими (передачу характеру музики рухами називають методом пластичного інтонування). У фортепіанних збірниках чимало варіацій на теми українських народних пісень: “Ой минула вже зима”, (М. Дремлюга), “Іди іди дощику” (А. Коломієць), “Два півники" (Г. Компанієць), “Ой є в лісі калина” (Ю. Щуровський). Бажано щоб діти самостійно визначали, на яку тему створено варіації. Інтерес до народної пісні підвищується, якщо розкрити багатство його змісту. Більшість дитячих фортепіанних п’єс українських композиторів завдяки художній досконалості, опорі на народні пісні, доступності для сприймання є неоціненним джерелом музично-естетичного виховання молодших школярів.

Метод, який спрямований на організацію засвоєння змісту навчання, в основі якого лежить узагальнене знання про музику, умовно називають методом музичного узагальнення. Його необхідно розглядати не тільки як метод організації, але і як стимулювання процесу навчання. Адже його застосовування допомагає школярам переконатися в своїх можливостях пізнати музику. А це сприяє вихованню зацікавленості до мистецтва.

Метод узагальнення допомагає встановлювати цілісне уявлення про музичне мистецтво. Цей метод, розроблений Д.П. Кабалевським, називають методом забігання вперед і повернення до пройденого.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Вивчення передового педагогічного досвіду організації пошукової діяльності для художніх та краєзнавчих музеїв
Позакласна та позашкільна діяльність передбачає використання різноманітних форм та методів роботи з молодшими школярами. Ці методи та форми є набагато ширшими, різнобічнішими, ніж при роботі в основн ...

Методичні особливості організації та проведення семінарського заняття
Ефективність засвоєння учнями, студентами знань, формування у них умінь та навичок залежить не лише від вдалого підбору методів і прийомів навчання, а й від форм організації навчальної роботи. Форма ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net