Гендерна експертиза робочих навчальних програм системи фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів

Педагогіка: історія і сьогодення » Гендерна експертиза навчальних робочих програм як засіб впровадження гендерної рівності у навчальний процес ВНЗ » Гендерна експертиза робочих навчальних програм системи фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів

Сторінка 8

У свою чергу підготовка спеціалістів здійснюється за навчальними програмами. Згідно з вимогами Державного стандарту професійної підготовки соціального педагога в Україні до робочої програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо. Навчальні програми є основними документами за якими і здійснюється підготовка спеціалістів соціальної сфери. Загалом аналіз програм говорить про змістовну підготовку соціально-педагогічних кадрів та водночас про необхідність їх удосконалення та доопрацювання.

Отже особлива увага повинна приділятися саме підготовці спеціалістів соціальної сфери. Тобто, необхідно звернути увагу на навчальні програми за якими здійснюється підготовка спеціалістів соціальної сфери за спеціальністю «соціальний педагог».

У свою чергу важливим на сучасному етапі постає питання про розробку недискримінаційних підходів. Проблему впровадження гендерного підходу у національну освіту досліджували С.Т. Вихор, Т.П. Голованова, Т.О. Дороніна, О.А. Луценко, І.С. Мунтян та ін. На підставі вивчення даного матеріалу можемо зробити висновки, що зараз проблема впровадження гендерного підходу в освіту є однією з найменш розроблених в українських гендерних психолого-педагогічних дослідженнях, тому потребує доопрацювання.

Адже, гендерна рівність є показником гендерної культури нації та демократичності суспільства. Тому, викликом часу є формування гендерних компетенцій молоді як особливої системи гендерних знань і практик, релевантних принципам паритетності статей. Гендерний підхід у освітній парадигмі вищої школи є тим методологічним інструментом аналізу діяльності вузів, який ґрунтується на врахуванні «фактору статі», що сприяє розширенню культуротворчого ментального простору всіх учасників педагогічної взаємодії. Вивчення даного питання дозволяє зробити висновок про те, що інституалізація гендерної освіти в системі вищої школи є вкрай слабкою. Накопичений досвід запровадження гендерних досліджень у викладання залишається неповним.

Що стосується впровадження гендерних стандартів у фахову соціально-педагогічну підготовку, то необхідно зауважити, що вимога щодо впровадження гендерних стандартів в освіту пов’язана з потребою модернізувати систему вищої освіти в Україні в контексті Болонської декларації, що означає зробити її якість та рівень відповідними до освітніх стандартів провідних країн світу. Перед вищою школою стоять важливі завдання, пов’язані з усвідомленням нових вимог до організації навчального процесу. Особливу увагу варто приділити результатам навчання як одному з основних показників якості професійної освіти. Сучасні стандарти висвітлено у законах, наказах та реалізуються через гендерні курси. Розглянувши зміст законів, наказів, та дослідивши зміст навчальних спецкурсів з гендерної проблематики ми можемо говорити про їх недостатність. Отже, гендерні стандарти потребують розширення та вдосконалення.

Практична частина дипломної роботи полягала в аналізі програм спеціальності «Соціальна педагогіка» з метою виявлення у їх змісті наявності гендерного підходу. На підставі вивчення досвіду гендерної експертизи нами було розроблено власні критерії гендерного аналізу робочих навчальних програм.

За результатами аналізу можна зробити такі висновки: серед 25 розглянутих навчальних програм системи фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів лише 3 є гендерно чутливими; 4 з них визначаються нами як програми, що містять суперечності в тлумаченні гендерних відносин;7 програм належать до таких, які не містять аспекту гендерної тематики, яка передбачається, решта – 14 програм визначаються нами як є гендерно нейтральні, тобто не містять жодної згадки про гендерну систему суспільства.

Отже, можна зробити висновок, що гендерний аналіз програм вищої школи за спеціальністю «соціальна педагогіка» показав недостатню наявність гендерного компоненту у змісті програм, що призводить до негативних наслідків.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9



Загальна характеристика сучасних форм позакласної роботи з іноземної мови
Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, веч ...

Принципи підбору змісту й побудови шкільного курсу природознавства
Основна ідея шкільного предмета природознавства складається з розкриття об'єктивно існуючих зв'язків між неживою й живою природою, у поясненні впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність лю ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net