Ідеї «вільного виховання» у вітчизняній і зарубіжній педагогіці

Педагогіка: історія і сьогодення » Виникнення та розвиток теорії "вільного виховання" в педагогіці » Ідеї «вільного виховання» у вітчизняній і зарубіжній педагогіці

Сторінка 1

Феномен свободи виникає і розкривається у процесі розвитку суспільства, духовної і практичної діяльності людей. Поняття свободи пройшло довгий шлях становлення, його зміст змінювався залежно від історичної епохи розвитку суспільства філософської думки. Від Античності до Відродження свобода вважалася прерогативою Бога: саме він дає людині свободу жити праведно й безгрішно. В епоху Відродження у зв'язку з розвитком ідеології індивідуалізму свобода почала розглядатися як волевиявлення, вільний вибір і відповідальність людини за свою діяльність не тільки й не стільки перед Богом, скільки перед суспільством і собою. У філософії Нового часу свобода пов'язується з пізнанням необхідності (і моральною відповідністю сенсу життя, а свобода творчого самовираження поєднується з відповідальністю за його результати. У сучасному звучанні свобода переходить від орієнтирів зовнішньої причинності в площину творчого самовизначення особистості.

Отже, незважаючи на історичну еволюцію підходів до трактування поняття свободи, в її змісті можна виділити відносно інваріантні, сутнісні характеристики: самостійне цілепокладання особистості, особистісна рефлексія, свідомий вибір і довільність поведінки, здатність самостійно визначати власні дії всупереч зовнішньому тиску. Виділення цих характеристик дало нам підстави в найбільш загальному вигляді визначити свободу як форму особистісного буття, що реалізує дві найважливіші функції: здатність людини до автономної, внутрішньо детермінованої і регульованої поведінки та побудови адекватних взаємостосунків з навколишнім соціумом.

У психологічній літературі поняття "свобода" розглядається здебільшого в контексті проблеми самодетермінації поведінки особистості. Найбільш грунтовно психологічні аспекти свободи були розкриті у 80-х рр. XX ст. у працях представників гуманістичної психології (Е. Фромм, В. Франкл, Р. Мей та ін.). Узагальнюючи їхні погляди на сутність свободи як психологічного феномена, можна виділити такі основні підходи до його розуміння: свобода як здатність людини до свідомого вибору, що здійснюється на основі рефлексії альтернатив і їхніх наслідків, розрізнення реальних та ілюзорних альтернатив (Е. Фромм); свобода як здатність особистості до самодистанціювання (зайняття позиції стосовно самого себе) і самотрансценденції (виходу за межі себе як даної, подолання себе) (В. Франкл); свобода як тісно пов'язана із самосвідомістю, гнучкістю, відкритістю та готовністю до змін здатність людини керувати своєю поведінкою та розвитком (Р. Мей); свобода як здатність до самодетермінації особистості (теорія суб'єктності Р. Хараре, теорія самоефективності

А. Бандури, теорія самодетермінації і особистісної автономії Е- Десі та Р. Райана, теорія самоусвідомлення У. Тайджсона та ін.). Узагальнивши різні підходи до трактування сутності свободи, ми дійшли висновку, що у контексті психології свобода здебільшого розглядається як здатність людини до самовизначення своїх віртуальних можливостей на основі їхньої рефлексії, як спроможність протистояти всім формам і видам детермінації активності особистості, зовнішнім стосовно її екзистенціального Я. Історико-теоретичний аналіз свідчить, що філософсько-педагогічні ідеї свободи та вільного виховання розвивалися, збагачувалися і трансформувалися під впливом різних факторів: стану економіки і культури, соціально-психологічного клімату суспільства, національних традицій тощо.

Саме на межі XIX і XX століть найбільш рельєфно виявилася гуманістична традиція західної педагогіки, розвиток якої у цей час пов'язаний з діяльністю прибічників ідей вільного виховання: Л. Гурлітта, О. Декролі, Е. Демолена, Е. Кей, М. Монтессорі, А. Нейлла, Б. Отто, А.Фер'єра, Г. Шаррельмана, Р. Штайнера та ін. Порівняльний аналіз їхніх педагогічних поглядів дає підстави виділити декілька основних напрямів розвитку ідей вільного виховання у зарубіжній педагогіці кінця XIX - першої половини XX ст.:

Страницы: 1 2 3 4 5



Поняття математичних здібностей та їх структура
Математичні здібності - це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи. До складових математичних здібностей слід віднести: - здат ...

Соціально-педагогічні особливості виховання дітей у багатодітній сім’ї
Позиція "за". Люди, які мають одну дитину, часто скаржаться, що втомлюються від спілкування з ним, від турбот і т.д. Їм здається, що батьки, наприклад, п'ятьох дітей повинні втомлюватися в ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net