Теорія і практика розвитку особистості на основі ідей вільного виховання

Педагогіка: історія і сьогодення » Виникнення та розвиток теорії "вільного виховання" в педагогіці » Теорія і практика розвитку особистості на основі ідей вільного виховання

Сторінка 2

Теорія «вільного» виховання Монтессорі до деякої міри сприяла боротьбі з гербартіанською педагогікою, була спрямована проти муштри, догматизму і схоластики в школі, але в своїй основі вона була занадто обмеженою, індивідуалістичною, намагалася поєднати фізичний і психічний розвиток дітей з містикою і релігією, ігнорувала справжнє виховання дітей з їх іграми, живим словом, розвагами, почуттям дружби та ін.

М. Монтессорі намагалась свої педагогічні ідеї здійснювати в дошкільних закладах— «будинках дітей», радила зміцнювати зв'язки школи і сім'ї, виступала за емансипацію жінки і виховання дітей для «відродження людства», але все це вона розраховувала здійснити в умовах буржуазного суспільства.

Узагальнюючи виявлені характеристики, ми визначили вільну особистість як людину, що самостійно та цілком свідомо вибудовує свій внутрішній світ, привласнює значущі саме для неї духовні цінності людства, здатна на вільний вибір способів життєтворчості та персональну відповідальність за цей вибір.

Порівняльний аналіз концепцій розвитку вільної особистості дав змогу узагальнити ідеї теорії вільного виховання. До них ми віднесли ідеї: єдності людини зі світом - розуміння людини як творця та складової ноосфери; цілісності людини - природовідповідного та взаємозалежного розвитку тіла, душі та духу; визнання людини вищою цінністю суспільства, що передбачає утворення ефективних умов для її розвитку; вдосконалення суспільства у процесі виховання духовно вільної особистості; першочерговості виховання духовності вихованців за умови засвоєння ними надбань загальнолюдської культури; самоцінності, як права кожного на особистісний розвиток і реалізацію природних можливостей, інтересів та запитів; вільного вибору способів самореалізації на засадах відповідальності за свої рішення та вчинки; визнання обов'язковості узгодження змісту та методів освіти з культурними традиціями нації; обов'язкового залучення вихованців до самостійної активної різноманітної діяльності з набуття власного досвіду.

Вільне виховання можне трактувати, як сприяння процесу всебічного розвитку індивідуальності дитини, педагогічний супровід її духовного становлення, забезпечення умов творчої самореалізації та конструктивного самоcтворення для кожного учня.

Актуалізовано принципи вільного виховання школярів, до яких віднесено: принцип природовідповідності, що передбачає організацію процесу виховання і навчання, орієнтованого на природні ритми розвитку дитини; принцип цілісності, зумовлений обгрунтуванням взаємозв'язку та динаміки формування тіла, душі та духу людини; принцип визнання самоцінності кожного учня; принцип духовності, що передбачає моральне та естетично-емоційне „насичення" душевно-духовних потреб учнів; принцип

єдності авторитету та співтворчості у педагогічній взаємодії вчителя та учня; принцип свободи вибору способів самовиявлення та напрямів самореалізації вихованців у процесі особистісного становлення.

Страницы: 1 2 



Комп'ютерне навчання в початкових класах
Бурхливий розвиток нових інформаційних технологій і впровадження їх у всьому світі наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Потужний потік нової інформації, реклами, застосува ...

Технологія реалізації змісту системи корекційно-відновлювальної роботи засобами хореографії
Навчання слабочуючих школярів побудовано на загальних дидактичних засадах, разом з тим, воно має деякі особливості. Основна з них - корекційно-розвиваюча спрямованість, яка ґрунтується на компенсації ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net