Організація навчально-виховної роботи в класах вільного виховання особистості в діяльності сучасної загальноосвітньої школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Виникнення та розвиток теорії "вільного виховання" в педагогіці » Організація навчально-виховної роботи в класах вільного виховання особистості в діяльності сучасної загальноосвітньої школи

Сторінка 1

Доведено, що в практиці сучасної загальноосвітньої школи можливе ефективне вільне виховання учнів, якщо активізувати створення та дотримання певних організаційно-педагогічних умов. До організаційних умов вільного виховання школярів у практиці традиційної школи ми віднесли: створення альтернативи вільного вибору способів самовираження та самореалізації кожного учасника педагогічної взаємодії; колегіальну форму адаптивного управління системою вільного виховання; обов'язкове щоденне залучення кожного школяра до активної пізнавальної, моральної, трудової та художньо-практичної діяльності. Дотримання цих умов можливо за введення додаткових розвиваючих курсів світоглядної, етико-психологічної та художньо-практичної спрямованості; годин індивідуальної роботи з різними категоріями школярів, поділу навчального року на семестри (по шість тижнів кожний) та епохальному плануванні навчально-виховного процесу; розбудові специфічної структуру навчального дня та "основного" уроку; організації навчальної праці за "партитурами" та підтримка практично-творчої та дослідницької роботи учнів; участі батьків в організації навчально-виховного процесу у класах вільного виховання особистості.

Серед педагогічних умов, необхідних для ефективного функціонування системи вільного виховання обов'язковими нами визначено: урахування природних ритмів розвитку дитини, що передбачає орієнтацію на сенситивні періоди зростання дитини та циклічність навчально-виховного процесу; педагогічного супроводу формування ціннісних орієнтацій та процесу духовно-морального становлення особистості учнів; формування мотивації прагнення школярів до загального розвитку; організації педагогічної взаємодії на основі діалогу, як фактору творчого співробітництва та способу буття особистості; формування ціннісного світогляду вихованців, що вимагає цілісного підходу до навчання та виховання; вербальне (без відміток) оцінювання навчання у 1-5 класах, додаткове рейтингове оцінювання пізнавальної діяльності учнів 6-11 класів.

Підкреслено специфіку організації вільного виховання, яка полягає у колегіальній формі планування (розробка та аналіз проектів, аукціон ідей, робота Рад лідерів, залучення батьків); організації всіх заходів за технологією колективних творчих справ (створення кожному суб'єкту виховного процесу умов для творчості, добір завдань відповідно до інтересів та здібностей учнів); обговоренні наслідки всіх дій колективу (випуск учнівської газети „Око", проведенні тільки таких заходів, акцій та свят, що пов'язані з реальним життям вихованців та суспільства в цілому (благодійні акції, шанування дат народного та громадського календаря, виставки дитячої творчості); орієнтації на формування соціально активної, життєздатної особистості (години спілкування та світогляду, риторичні марафони, зустрічі з цікавими людьми, дні здоров'я, зустрічі з природою, екскурсії культурно-просвітницької спрямованості); широкому використанні виховного потенціалу пізнавальної діяльності (захист дослідницьких та творчих робіт, дні науки, наукові читання, захист проектів); єдності педагогічного керівництва з самоорганізацією та ініціативою вихованців органічній інтеграції мистецтва в виховний процес (театралізовані свята, заняття різними видами мистецтва, заняття художньою працею, організація концертів для батьків та учнів інших навчальних закладів).

Ефективність впровадження системи вільного виховання оцінювалася у процесі виявлення рівня сформованості ціннісних орієнтацій та особистісних характеристик учнів експериментальних класів у порівнянні з учнями контрольної групи. Враховуючи характеристики вільної особистості, нами були визначені такі критерії оцінки результативності навчально-виховного процесу як рівень сформованості цінностей гуманізму, творчості, позитивного мислення, потреби вихованців у самоактуалізації та моральній діяльності. Для кожного критерію були розроблені окремі показники, прояв яких може бути зафіксованим та словесно описаним педагогами. Контрольні діагностичні вимірювання проводилися відповідно до розробленої моделі системи ціннісних орієнтацій та потреб вихованців наприкінці початкового, середнього та старшого ступенів навчання.

Страницы: 1 2 3 4



Основні напрямки вивчення образного компонента технічного мислення
Теза про єдність образного і понятійного мислення одержала теоретичну розробку в працях Б.Г. Ананьєва, Е.Н. Кабанової-Мелер, Г.С.Костюка, Н.А. Менчинської, А.Н. Леонтьева, С.Л. Рубінштейна, Б.М.Тепло ...

Ігри на уроках математики у сучасній школі
Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння нового матер ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net