Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Сторінка 1

Освіта в сучасних умовах набуває особливого значення, вона – один з найважливіших факторів, які забезпечують економічне зростання та соціальну стабільність у суспільстві.

Актуальною проблемою для сучасних національних інтересів України є підвищення якості освіти. Вирішення цієї проблеми пов’язано з оптимізацією засобів та технологій організації освітнього процесу, переосмислення мети та результату навчання студентів у вищій школі.

На сьогодняшній день вища освіта України спрямована на задоволення освітніх потреб особистості, відновлення національних освітніх традицій і примноження досвіду, вихід вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, забезпечення ринку праці висококваліфікованими фахівцями.

В Україні основні вимоги до майбутніх фахівців, що здобувають вищу освіту, наведені у нормативних документах вищої освіти: в державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття", у законі України "Про вищу освіту" , у системі стандартів вищої освіти , в освітньо-кваліфікаційних характеристиках, освітньо-професійних програмах.

Державні стандарти вищої освіти мають загальне завдання ‑ це підвищення рівня якості навчання студентів у ВНЗ, та складаються з державної компоненти, галузевої компоненти та компоненти вищих навчальних закладів.

Державна компонента визначає перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється навчання студентів у вищих навчальних закладах; перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями та вимог до кожного освітнього рівня. Галузеві стандарти вищої освіти є системою нормативних і навчально-методичних документів за певними напрямами підготовки та спеціальностям і включають освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійні програми підготовки та засоби діагностики якості вищої освіти.

До складу компоненти вищих навчальних закладів входить перелік спеціалізацій, варіативні освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, навчальні плани та програми всіх дисциплін вищого навчального закладу, науково-методичне забезпечення за всіма організаційними формами навчання.

Основним положенням стандартизації вищої освіти визнано таке, що " .формування змісту і технологія розробки нормативної та навчально-методичної документації нового покоління базується на суб'єктно-діяльнісному підході". Тому для дотримання та реалізації цього підходу нормативні документи системи державних стандартів вищої освіти повинні враховувати наступне:

– головною метою навчання майбутніх фахівців є їхня підготовка до професійної діяльності, отже основним нормативним документом, який відображає цілі професійної підготовки студентів, має бути освітньо-кваліфікаційна характеристика;

– професійна діяльність має бути визначена як вид практичної діяльності з розв'язання різноманітних професійних задач; результатом професійної діяльності є певний продукт, створений своїми особливими методами та засобами;

– освітньо-кваліфікаційна характеристика має базуватися на системі типових професійних та соціально-виробничих задач;

– стандарт якості професійного навчання в освітньо-кваліфікаційній характеристиці має визначатися за допомогою системи типових задач професійної діяльності та показників якості їхнього розв'язання;

– освітньо-кваліфікаційна характеристика на основі аналізу майбутньої професійної діяльності фахівця має забезпечувати прогнозування, планування, проектування та організацію діяльності системи вищої освіти.

Важливим поняттям у стандартах вищої освіти є професійні уміння. Також там визначено рівні сформованості професійних умінь та рівні засвоєння знань, що визначають глибину розуміння певних явищ, понять, речей, здатності до професійної діяльності та ін.

Зробимо порівняння рівнів засвоєння навчальної інформації, що визначені стандартами вищої освіти та сучасною педагогічною наукою.

Сьогодні часто для визначення рівня засвоєння навчальної інформації педагоги використовуть систему В. П. Беспалька:

– І рівень – впізнавання: ідентифікація об'єктів серед подібних, класифікація;

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Вивчення рівня самооцінки групи учнів другого класу
Для вивчення рівня самооцінки у експериментованої групи дітям була запропонована одна з методик вивчення рівня самооцінки учня 1–2 класу. Для проведення даної методики учню пропонують аркуш паперу, н ...

Розвиток операцій мислення
Мислительна діяльність, спрямована на розв’язування певних завдань, дуже складна. Вона здійснюється за допомогою різних засобів або операцій мислення порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, узаг ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net