Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Оцінювально-контрольні – це контроль за процесом та аналіз результатів праці, критична самооцінка виконаного технічного завдання, які здійснюються на проміжних етапах при виконанні завдання та при досягненні кінцевої мети. Оцінювання якості техніко-конструкторської діяльності на всіх етапах виконання конструкторського завдання.

Крім того, визначені згадуваними дослідниками такі вміння, як організаційні, інформаційні, комунікативні, контрольно-оцінювальні, міжпредметні не можуть, на наш погляд, належати суто до конструкторсько-технологічних, оскільки вони властиві будь-якому виду навчальної діяльності , тобто вони є загальнодидактичними.

Проведемо уточнення характеристики конструкторсько-технологічної діяльності.

Безпосередньо конструкторсько-технологічна діяльність (КТД), на наш погляд, повинна містити такі основні складові: конструкторську, технологічну, художньо-естетичну, графічну, практичну.

Конструкторська діяльність здійснюється через конструювання.

Для того, щоб вірно зрозуміти сутність мети дисципліни «Конструювання швейних виробів» зробимо з'ясування змісту цього поняття ‑ «конструювання».

Конструювання – складання, побудова; від конструювати – будувати, споруджувати, створювати план чого-небудь. Конструювати також означає “створювати конструкцію чого-небудь, будувати (машину); створювати у певному складі …” . Конструювання – це найважливіша частина створення виробів, складний творчий процес, що поєднує розв’язування художніх, конструкторських і технічних задач.

Власне під конструюванням розуміють процес розробки конструкції технічної системи із використанням певним чином пов’язаних стандартних і винайдених елементів. Результат конструкторської діяльності матеріалізується у вигляді дослідного зразка.

Близьким за значенням до “конструювання” знаходиться поняття “проектування”. “Проектування” – процес створення прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об’єкту .

Поняття “проектування” як і “проект” є політехнічними. Проект (з лат. означає – кинутий вперед) – сукупність конструкторських документів, що містять принципове (ескізний проект) або остаточне рішення (технічний проект), що дає необхідне уявлення про пристрій створюваного виробу і початкові дані для подальшої розробки робочої документації .

Проект як ідеальне осмислення припускає концептуалізацію тієї справи, яку збирається зробити суб’єкт інноваційної діяльності в певному соціокультурному просторі.

Проектування – розробка комплексної технічної документації (проекту), що містить техніко-економічні обґрунтування, розрахунки, кошториси, креслення, макети і інші матеріали, необхідні для виробництва устаткування, виробів та ін.

Воно передбачає науково-технічні розрахунки на кресленні основних параметрів майбутньої технічної системи, її попереднє дослідження. Продукт проектувальної діяльності виражається в особливій знаковій формі: текст, креслення, графік, розрахунок, комп’ютерна модель.

Спорідненим до поняття проектування в політехнічному сенсі вважається “моделювання”.

У політехнічному словнику моделювання трактується багатоаспектним:

1) метод дослідження складних об’єктів, явищ або процесів на їх моделях або на реальних установках із застосуванням методів подібності теорії при постановці експерименту; 2) виготовлення моделей новостворюваних виробів для відробітку їх оптимальної конструкції і форми; 3) виготовлення моделей літаків, суден тощо в дослідницьких або пізнавальних цілях [180].

У науковому педагогічному середовищі допускаються сьогодні різні пояснення і визначення, що стосуються конструювання, проектування і моделювання. Проаналізувавши їх, ми прийшли до висновку, що всі вони означають різні структурно-функціональні види конструкторської діяльності. А тому в нашому дисертаційному дослідженні ми будемо їх вважати тотожними.

Конструкторська діяльність реалізується через відповідні знання і вміння, зокрема: аналіз конструкції виробу, визначення конструктивних елементів деталей та їх форм; будова машин, механізмів, інструментів і пристосувань, характеристика умов та принципів роботи; правила конструювання, моделювання та проектування тощо.