Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Сторінка 5

На основі дослідження Є.Б. Коблякова, Г.С. Івлєва, В.Є. Романкова та ін. нами були визначені такі узагальнені стадії конструкторської діяльності:

1. Розробка технічного завдання (ТЗ). До змісту основних робіт на цій стадії входять: аналіз умов конструювання виробів, визначення вимог до конструкції виробу; вивчення наукової інформації та документації тощо; загальний аналіз моделей-аналогів; визначення техніко-економічних вимог і показників якості конструйованого виробу; визначення змісту наступних стадій розробки виробу, складу конструкторської документації.

2. Розробка технічної пропозиції (ТП). Основні роботи передбачають: вибірковий аналіз моделей-аналогів, розробка варіантів побудови конструкції виробу в цілому або його окремих конструктивних елементів; конструкційне опрацювання і виготовлення макетів окремих елементів; порівняльна оцінка і вибір оптимального варіанту конструкційної побудови майбутнього виробу.

3. Розробка ескізу конструкції (ЕК), що передбачає: композиційне і конструкційне опрацювання варіанту виробу з виготовленням макету або зразка моделі; випробування макету виробу для уточнення принципів його функціонування; підтвердження або уточнення техніко-технологічних і споживчих показників якості створюваного виробу.

4. Розробка технічного зразка (ЗТ). На цій стадії виконують: технічні розрахунки і конструктивно-технологічне опрацювання виробу з виготовленням макетів; дослідження макету виробу; остаточне визначення техніко-економічних показників і показників якості; оцінку технічного рівня і якості виробу.

5. Розробка технічної документації (ТД). На стадії розробки робочої документації виконується технічний опис і розробляється комплект шаблонів основних та допоміжних деталей, які необхідні для виготовлення виробу.

Аналіз державних стандартів (освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми) підготовки майбутніх вчителів технологій показав, що дисципліною, яка інтегрує їх вміння з конструювання і моделювання деталей швейних виробів є дисципліна «Конструювання швейних виробів». Згідно до освітньо-професійної програми в межах цієї технічної дисципліни передбачено синтез попередньо вивчених знань для вирішення важливих професійних задач, обумовлених виробничими функціями цих фахівців.

Загальна ж мета вивчення кожної з тем програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» – дати студентам науково обґрунтовані знання та вміння з конструювання і моделювання деталей швейних виробів, правил зняття та запису вимірювань, конструктивних поясів фігури людини. Зміст програми наведено у Додатку А.

Кількість аудиторних годин, яку відведено на вивчення дисципліни складає 108 годин, на лабораторні роботи відводиться 48, на самостійне опрацюваня 60 годин. В цьому курсі вивчаються матеріали з конструювання та моделювання поясних та плечових виробів, а також побудова комірів, рукавів, оздоблювальних елементів, тощо. Значний час приділяється термінології, історії одягу та швейного виробництва.

Більшість питань лекційного курсу викладається докладно, таким чином, щоб все найбільш суттєве та важливе не залишалось поза увагою студента. Але значну частину питань заплановано на самостійне вивчення та засвоєння їх в процесі виконання лабораторних робіт. Лекції супроводжуються демонстраціями креслень та зразків виробів, що вивчаються.

Однак, опитування викладачів (32 чол.), проведене нами у БДПУ виявило те, що на їх думку, на успішність опанування студентами матеріалом суттєво впливає різниця між вихідним рівнем технічних, технологічних, графічних та художньо-естетичних знань і вмінь випускників шкіл, які вступають до університету на навчання. Школи чи ліцеї технологічного профілю, де є відповідна матеріально-технічна база для занять з трудового навчання, де учні додатково у гуртках можуть займатися народними художніми промислами, різними видами декоративно-ужиткової чи технічної творчості, забезпечують своїм випускникам, порівняно з іншими, кращі базові умови для конструкторсько-технологічної діяльності у ВНЗ. А це дуже відчувається під час вивчення технічних дисциплін.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10



Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
На виконання основних завдань колегії Міністерства освіти і науки від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4), що спрямовані на реалізацію Послання Президента України до Верховної Ради України «Концепту ...

Педагогічна техніка як складова навчальної технології
Педагогічна техніка відбиває рівень майстерності педагога. Від того, як і якими прийомами навчання і виховання він володіє, залежить ступінь розвитку суб’єктів навчання (виховання). Педагогічна техні ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net