Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Сторінка 6

Також викладачі вказали на індивідуальні особливості студентів, зокрема властивості мислення, які потрібно врахувати при викладанні студентам такої складної дисципліни як "Конструювання швейних виробів", особливо при проведені її практичної частини. Однак аналіз змісту програми дисципліни "Конструювання швейних виробів" показав, що вона розроблена однаково для усіх студентів та не може врахувати цих аспектів.

Аналіз ОПП показав, що вперше студенти у ВНЗ знайомляться з поняттям конструювання та його цілями на 2 курсі в межах дисципліни «Організація і методика технічної творчості», де формуються знання, уміння та навички, що необхідні вчителю трудового навчання для організації творчої роботи учнів на уроках трудового навчання та в гуртках технічної творчості. Потім вивчаються дисципліни «Технічна механіка», «Технічна творчість учнів» та «Основи наукових досліджень». Разом з тим дисципліни, яку було б спрямовано на формування умінь конструювання як цілісного процесу, нами виявлено не було, не зважаючи на необхідність володіння такими уміннями майбутніми вчителями технологій згідно з їхньою освітньо-кваліфікаційною характеристикою за кваліфікаційним рівнем – бакалавр.

Опитування майбутніх вчителів технологій БДПУ (124 чол.) показало, що це обумовлює відсутність цілісного уявлення у студентів про основи реалізації процесу конструювання швейних виробів, унеможливлює однаковий високий вхідний рівень ЗНУ студентів перед виченням дисципліни «Конструювання швейних виробів». Таким чином, існуючу систему навчання вчителів технологій реалізовано фрагментарно, на різних курсах, без урахування принципу цілісності, системного підходу до навчання, що є визначальними у сучасній педагогіці.

Аналіз робочої програми данної дисципліни, яка повинна забезпечувати у цьому напрямку підготовку студентів, виявив також недосконалість та необґрунтованість необхідних дидактичних умов для реалізації задач конструювання: сучасного методичного забезпечення, комп’ютерних технологій для теоретичної і практичної підготовки як бази для вирішення таких задач.

Щоб підтвердити цю тезу, у 2004-2005 н.р. ми провели дослідження стану навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів при навчані дисципліни «Конструювання швейних виробів» у БДПУ.

До дослідження було залучено 172 студенти 2 та 3 курсів.

Для перевірки розуміння студентами сутності КТП, володіння ними конструкторською і технологічною інформацією; рівня їхнього оперування технічними поняттями; їхньої готовності до КТД та можливими умовами її здійснення нами було підготовлено і проведено опитування (письмове та усне) та тестові завдання. З цією метою був розроблений комплекс матеріалів, який включав контрольні завдання і анкети.

У його ході визначалися:

– знання та вміння з конструювання і моделювання швейних виробів (за програмою загальноосвітньої школи);

– стан початкової готовності студентів до прояву технічних здібностей у процесі конструювання та моделювання швейних виробів;

– ставлення студентів до вивчення дисципліни «Конструювання швейних виробів»;

– типи мислення студентів та їх рівень креативності (за опитувальником Д. Брунера);

– основні сенсорні системи студентів (канали сприйняття).

Аналіз отриманих відповідей показав, що на всі поставлені запитання проведеного опитування за програмою загальноосвітньої школи відповіли всього 75% студентів.

Більше половини (57%) опитаних студентів на питання про те, чи брали вони в школі участь у моделюванні та конструюванні одягу, у розв’язуванні конструкторських і технологічних задач відповіли негативно; 44% студентів 2-го курсу не уявляють сутності і змісту поняття “конструювання та моделювання”; 30% взагалі відмовилися відповідати на запропоноване запитання. З тих, що залишилися ще 28% не змогли відповісти на питання: “Які види конструкторсько-технологічної діяльності Ви здійснювали в школі?”

53% опитаних (3-й курс) вважають, що їх конструкторсько-технологічна підготовка відбувається найефективніше на заняттях при розв’язуванні техніко-технологічних задач та при виконанні лабораторно-практичних робіт; 32% студентів вважають, що найефективніше засвоюють техніко-технологічну інформацію у процесі пояснення викладачем нового матеріалу; 37% студентів виділяють міжпредметні зв’язки, указують на деякі шляхи, прийоми їх здійснення. Лише 25% вказують на використання у процесі конструювання та виготовлення одягу нетрадиційних, нешаблонних підходів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10



Навчально-виховні можливості природознавчого навчання
У системі екологічного виховання важливе місце займає природознавство. У процесі його вивчення діти здобувають елементарні знання про єдність і розмаїтість навколишньої природи, її охороні, знайомлят ...

Вивчення передового педагогічного досвіду організації пошукової діяльності для художніх та краєзнавчих музеїв
Позакласна та позашкільна діяльність передбачає використання різноманітних форм та методів роботи з молодшими школярами. Ці методи та форми є набагато ширшими, різнобічнішими, ніж при роботі в основн ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net