Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Сторінка 9

У знаковому мисленні перетворення інформації здійснюється за допомогою умовиводів. Знаки об’єднуються в більш крупні одиниці за правилами єдиної граматики, результатом чого являється думка у формі прийняття або висловлювання, що фіксує суттєві відносини між предметами, які позначаються.

Символічне мислення. У ньому перетворення інформації здійснюється за допомогою правил виводу (алгебраїчних правил та арифметичних операцій і знаків). Результатом є думка, котра виражена у вигляді структур і формул, котрі фіксують суттєві відносини між символами.

В основу інтерпретації результатів цієї методики покладена ідея про те, що мислення можна розглядати як перехід з однієї мови на іншу. Існує 6 варіантів такого переходу: 1) предметно-образний (практичний); 2) предметно-знаковий (гуманітарний); 3) предметно-символічний (операторний); 4) образно-знаковий (художній); 5) образно-символічний (технічний); 6) знаково-символічний (теоретичний).

Відповідно, люди з практичним мисленням повинні мати добре розвинений предметний, образний і символічний профілі мислення. Методика складається із 75 тверджень, на які потрібно дати відповідь “так” чи “ні”. На основі цього потім підраховуються бали до кожного із типів мислення, визначається ступінь прояву в порівнянні з іншими, і таким чином визначається той, що переважає. Тобто, за кожним із типів досліджуваний може отримати від 0 до 15 балів.

Результати за опитувальником Д. Брунера показали, що студенти 1 групи (ті, що мали попередню підготовку (школи чи ліцеї технологічного профілю)), мали переважно такий варіант переходу з однієї мови на іншу як предметно-образний (практичний) та образно-символічний (технічний), а студенти 2 групи в основному ‑ предметно-знаковий (гуманітарний) та знаково-символічний (теоретичний).

У 1982 році американський псіхонейрохірург Р. Сперрі отримав Нобелівську премію за фундаментальне відкриття в області відмінностей у психічній діяльності правої і лівої півкуль головного мозку. Результати дослідження Р. Сперрі показали, що ліва півкуля ‑ це аналіз, дедукція, конвергентне мислення, факти, дані, цифри, структура, логіка, математичні моделі, доцільність, послідовне вирішення завдань, вербальна мова, планування, самоконтроль, довільна увага, любов і альтруїзм, воля і відповідальність і т.д. Права півкуля ‑ це образ тіла, ідеї та почуття, індукція, дивергентное мислення; процес, а не результат; використання досвіду; навчання через образи; інтуїція, медитація, містика; запам'ятовування осіб, спонтанність, фантазії; просторові уявлення; сприйняття звуків і шумів; творчість і т.д. Одна з півкуль людини може домінувати, тобто вносити більший внесок у його індивідуально-психологічні особливості, які, крім того, формуються залежно від соціально-культурних умов суспільства.

За більш ніж два десятиліття після фундаментального відкриття Р. Сперрі в області відмінностей у психічній діяльності правої і лівої півкуль головного мозку проведено безліч досліджень в області індивідуальності людей з різною латеральної організацією мозку, захищені десятки дисертацій, написані наукові статті та монографії. Але й до цих пір психофізіологія та педагогіка існують ізольовано один від одного. У 80-х роках минулого сторіччя Т.П. Хрізман зробила спробу створення нового напрямку в науці ‑ нейропедагогікі, яке необхідно розвивати спільними зусиллями психологів і педагогів, практиків і теоретиків, дидактов та методистів.

Викладачу у процесі організації навчальної діяльності необхідно вміти оперувати даними не тільки про міжпівкульну асиметрію, але і про особливості сенсорного сприйняття кожного студента. Відомо, що інформація, яка сприйнята учнями або студентами в процесі навчання, надходить до них у вигляді образів, звуків і відчуттів (нюх, дотик, смак). Називають ці канали сприйняття ‑ сенсорні системи або модальності сприйняття. За ознакою модальності правопівкульних студентів можна розділити на візуалів (зорове сприйняття) і кінестетиків (смакове, нюхове, дотикове, м'язове сприйняття), а лівопівкулевих ‑ на аудіалів (слухове сприйняття).

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10



Психолого-педагогічні аспекти впровадження інновацій у школі
Суспедагогічних інноваційльна потреба у школах нового покоління вимагає особливої уваги до інноваційних процесів, до того, що заважає і що сприяє створенню та поширенню педагогічних новацій. Сьогодні ...

Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація – це система внутрішніх чинників (потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, прагнень, установ, емоцій), які викликають та направляють поведінку суб’єкта, орієнтовані на досягнення мети. Мета мот ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net