Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Аналіз навчальної програми дисципліни «Конструювання швейних виробів» як моделі професійної діяльності фахівця

Сторінка 9

У знаковому мисленні перетворення інформації здійснюється за допомогою умовиводів. Знаки об’єднуються в більш крупні одиниці за правилами єдиної граматики, результатом чого являється думка у формі прийняття або висловлювання, що фіксує суттєві відносини між предметами, які позначаються.

Символічне мислення. У ньому перетворення інформації здійснюється за допомогою правил виводу (алгебраїчних правил та арифметичних операцій і знаків). Результатом є думка, котра виражена у вигляді структур і формул, котрі фіксують суттєві відносини між символами.

В основу інтерпретації результатів цієї методики покладена ідея про те, що мислення можна розглядати як перехід з однієї мови на іншу. Існує 6 варіантів такого переходу: 1) предметно-образний (практичний); 2) предметно-знаковий (гуманітарний); 3) предметно-символічний (операторний); 4) образно-знаковий (художній); 5) образно-символічний (технічний); 6) знаково-символічний (теоретичний).

Відповідно, люди з практичним мисленням повинні мати добре розвинений предметний, образний і символічний профілі мислення. Методика складається із 75 тверджень, на які потрібно дати відповідь “так” чи “ні”. На основі цього потім підраховуються бали до кожного із типів мислення, визначається ступінь прояву в порівнянні з іншими, і таким чином визначається той, що переважає. Тобто, за кожним із типів досліджуваний може отримати від 0 до 15 балів.

Результати за опитувальником Д. Брунера показали, що студенти 1 групи (ті, що мали попередню підготовку (школи чи ліцеї технологічного профілю)), мали переважно такий варіант переходу з однієї мови на іншу як предметно-образний (практичний) та образно-символічний (технічний), а студенти 2 групи в основному ‑ предметно-знаковий (гуманітарний) та знаково-символічний (теоретичний).

У 1982 році американський псіхонейрохірург Р. Сперрі отримав Нобелівську премію за фундаментальне відкриття в області відмінностей у психічній діяльності правої і лівої півкуль головного мозку. Результати дослідження Р. Сперрі показали, що ліва півкуля ‑ це аналіз, дедукція, конвергентне мислення, факти, дані, цифри, структура, логіка, математичні моделі, доцільність, послідовне вирішення завдань, вербальна мова, планування, самоконтроль, довільна увага, любов і альтруїзм, воля і відповідальність і т.д. Права півкуля ‑ це образ тіла, ідеї та почуття, індукція, дивергентное мислення; процес, а не результат; використання досвіду; навчання через образи; інтуїція, медитація, містика; запам'ятовування осіб, спонтанність, фантазії; просторові уявлення; сприйняття звуків і шумів; творчість і т.д. Одна з півкуль людини може домінувати, тобто вносити більший внесок у його індивідуально-психологічні особливості, які, крім того, формуються залежно від соціально-культурних умов суспільства.

За більш ніж два десятиліття після фундаментального відкриття Р. Сперрі в області відмінностей у психічній діяльності правої і лівої півкуль головного мозку проведено безліч досліджень в області індивідуальності людей з різною латеральної організацією мозку, захищені десятки дисертацій, написані наукові статті та монографії. Але й до цих пір психофізіологія та педагогіка існують ізольовано один від одного. У 80-х роках минулого сторіччя Т.П. Хрізман зробила спробу створення нового напрямку в науці ‑ нейропедагогікі, яке необхідно розвивати спільними зусиллями психологів і педагогів, практиків і теоретиків, дидактов та методистів.

Викладачу у процесі організації навчальної діяльності необхідно вміти оперувати даними не тільки про міжпівкульну асиметрію, але і про особливості сенсорного сприйняття кожного студента. Відомо, що інформація, яка сприйнята учнями або студентами в процесі навчання, надходить до них у вигляді образів, звуків і відчуттів (нюх, дотик, смак). Називають ці канали сприйняття ‑ сенсорні системи або модальності сприйняття. За ознакою модальності правопівкульних студентів можна розділити на візуалів (зорове сприйняття) і кінестетиків (смакове, нюхове, дотикове, м'язове сприйняття), а лівопівкулевих ‑ на аудіалів (слухове сприйняття).

Страницы: 4 5 6 7 8 9 10



Еволюція педагогічної науки
Кожній історичній епосі притаманні відповідні особливості педагогічного новаторства, які залежать і від національних традицій, ментальності народу. Найбільш значущого масштабу вони досягли наприкінці ...

Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості музичного сприймання молодших школярів
Діагностично-технологічний апарат констатувального етапу дослідження складався з комплексу таких методів: методу бесіди; опитування; прямого й опосередкованого спостереження за молодшими школярами на ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net