Стан та проблема індивідуалізації навчання в існуючих методичних системах навчання майбутніх вчителів технологій

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Стан та проблема індивідуалізації навчання в існуючих методичних системах навчання майбутніх вчителів технологій

Сторінка 1

Розглянемо проблему та стан індивідуалізації навчання в існуючих методичних системах і сформулюємо концепцію індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій дисципліни «Конструювання швейних виробів».

Розглядаючи питання індивідуалізації навчання, важливого значення ми приділяємо дефініції таких понять як особистість, індивід, індивідуальність, індивідуалізм, індивідуалізований підхід, диференціація тощо.

Як показують наукові дослідження і підтверджує життєвий досвід, становлення людського індивіда здійснюється поетапно: людина → особистість → індивідуальність.

Поняття “людина” – найширше для позначення суб’єкта діяльності, пізнання і спілкування. Для визначення окремої людини вживають поняття “індивід”.

Індивід (лат. individuum) – неділимий. З позиції філософії – це одинична особа, яка не може бути розділена без втрати її самобутності, її індивідуальності та її власного буття, що ґрунтується тільки на її цілісності.

Цілком зрозуміло, що особистістю виступає людина як суб’єкт суспільних відносин, який є носієм свідомості та системи суспільно значущих якостей, зумовлених історичними умовами життя суспільства. Особистість трактують як суспільну, соціальну істоту, яка володіє активністю, що виражається в її діях.

І.С. Кон, зокрема, сформулював це поняття таким чином: “Особистість означає сукупність властивих індивіду соціально-значущих рис, що утворилися в процесі соціальної взаємодії індивіда з іншими людьми”.

З погляду психології К.К. Платонов визначив, що “особистість – це людина як носій свідомості” .

С.Л. Рубінштейн розглядав особистість як взаємопов’язану сукупність внутрішніх умов, через які проходять всі зовнішні дії. Психолог досліджував психічні стани, переживання, інтереси, схильності, установки, мотивацію, спрямованість особистості.

Індивідуальність – це сукупність якостей, особливостей, що властиві окремому індивіду, це специфічне, неповторне, особливе в індивіді. У “Новому тлумачному словнику української мови” це поняття визначено як “… сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших індивідів; людина як носій індивідуальних властивостей, певних характерних ознак і рис; особистість”.

І.І. Резвицький розглядає індивідуальність як особливу форму людського життя у суспільстві, в рамках якого вона живе і діє як автономна і неповторна система, зберігаючи свою цілісність і тотожність самому собі в умовах безперервних внутрішніх і зовнішніх змін .

Саме поняття “індивідуалізація навчання” – складне і багатогранне педагогічне явище. Особливої актуальності набуває в умовах переходу на парадигму особистісно орієнтованого навчання і застосування активних та інтерактивних методів навчання на всіх рівнях освітньої діяльності.

З психолого-педагогічної точки зору індивідуалізацію розглядають як сукупність елементів, процесів, тенденцій, які утворюють особливу форму існування явищ об’єктивного світу, особливий рівень його буття.

Зокрема, в “Українському педагогічному словнику” поняття “індивідуалізація” трактується як “організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до навчання”

У сучасній науці дослідники виділяють різноманітні аспекти індивідуалізації навчання. Різнобічність підходів і трактувань цього поняття обумовлюється цілями, засобами та способами його застосування в кожному конкретному випадку.

Аналіз літературних джерел дозволив систематизувати та згрупувати поняття індивідуалізації навчання, які використовуються на теперішній час:

Для кращого розуміння питання індивідуалізації навчання, спробуємо розглянути його в історичному аспекті.

Проблема забезпечення індивідуального підходу до учнів (студентів) у процесі навчально-виховної роботи виникла дуже давно. Ще Платон, Аристотель та інші філософи вказували на необхідність застосування неоднакових прийомів у роботі з учнями різного віку, рівня знань і умінь [36].

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Ознайомлення учнів із заголовком, темою і метою тексту
Одне з найважливіших лінгводидактичних завдань у пізнанні семантики тексту – це визначення того, про що говориться в ньому, а також що нового ми довідались, тобто визначення теми, основної думки. Тем ...

Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання ігор на уроках іноземної мови
Гра поряд із працею й навчанням – один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування. Гра як феномен культури навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, вн ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net