Стан та проблема індивідуалізації навчання в існуючих методичних системах навчання майбутніх вчителів технологій

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Стан та проблема індивідуалізації навчання в існуючих методичних системах навчання майбутніх вчителів технологій

Сторінка 4

Батавія-план (Batavia Plan), широкого поширення набув на початку XX ст. У рамках Батавія-плану з класом або групою збільшеної чисельності працювали 2 педагоги. “Основний” вчитель вів фронтальну роботу з класом на уроці, асистент – індивідуальні заняття з окремими учнями після уроків. Таке поєднання колективного навчання з індивідуальним як в початковій, так і в середній школі дозволяють забезпечити всім учням необхідну допомогу в просуванні за вивченню матеріалу.

Ідея диференційованого навчання у цей час знаходила також свій вияв у так званих профухилах. Вони вводилися з метою задоволення потреб народного господарства у масовій підготовці кваліфікованих робітників. Поряд з обов’язковою загальноосвітньою підготовкою здійснювалася й спеціальна підготовка за обраним ухилом – з педагогіки, медицини, техніки, конструкторської справи тощо.

Але відсутність відповідного навчально-методичного та кадрового забезпечення, слабка матеріально-технічна база закладів освіти суттєво заважали й практично зробили неможливим упровадження диференційованого навчання і профухилів в практику роботи масової радянської школи.

Починаючи з середини 30-х років ХХ століття, ідея про пріоритетність індивідуальності учня (студента) над загальною колективізацією навчання і зрівнялівкою була повністю відкинута.

Постановою ЦК ВКП (б) від 4 липня 1936 року “Про педологічні збочення в системі наркомосів” формально і практично було покладено край індивідуалізації навчання. Після прийняття цієї постанови особистість студента була розмита колективістським підходом до навчання і виховання, який зайняв провідне місце в методології педагогічної науки.

З 1937 року і до середини 50-х років ХХ століття індивідуалізація і диференціація навчання, в тому числі і трудового, здійснювалися стихійно і фрагментарно, фактично був втрачений учень (студент) як індивідуальність. Дослідження з цієї проблеми в радянській науці не розроблялися.

З середини 50-х років проблема індивідуалізації та диференціації навчання стає одним із основних напрямів дослідно-експериментальної роботи вчених – педагогів і психологів. Диференційоване навчання, підпорядковане індивідуалізації, пов’язувалося в цей час з необхідністю зміцнення зв’язку школи з життям, поєднання навчання з продуктивною працею.

У 50–60-ті роки ХХ століття з’являються психолого-педагогічні дослідження з проблеми підготовки вчителя: урізноманітнюються методики досліджень, на основі експериментальних даних узагальнюються висновки. Вивчаються: процес становлення особистості вчителя, проблеми розвитку й удосконалення його педагогічних здібностей та майстерності, мотиви педагогічної діяльності, шляхи формування зацікавленості нею, механізм і послідовність розвитку професійно важливих якостей майбутнього вчителя. Зрозуміло, що існуюча на той час командно-адміністративна система управління гальмувала розвиток педагогічної творчості, обмежувала ініціативу вчителів.

У 60–70-ті роки минулого століття радянська педагогічна теорія і практика знаходилися на рівні лише усвідомлення нагальної необхідності побудови навчального процесу з урахуванням індивідуальних, вікових та типологічних особливостей тих учнів (студентів).

Одним із принципових підходів до побудови змісту освіти у зазначений період стає врахування інтересів і нахилів учнів. У цьому напрямі проводять дослідження М. Вольтер, М.К. Гончаров О.І. Маркушевич, І.І. Резвицький, Б.М. Теплов та ін. О.І. Маркушевич наголошував “щоб весь процес навчання був високо продуктивним і дійсно формував розумовий та моральний облік людини, він повинен поєднувати і загальні начала, однакові для всіх членів суспільства, і індивідуальні, які відповідають запитам, інтересам і нахилам цієї, а не іншої дитини” .

У 70-х роках польський педагог Ф. Янушкевич висловив думку, що пошук шляхів до найбільш ефективної, спрямованої в майбутнє системи освіти пов’язаний з індивідуалізацією процесу підготовки фахівця. “Правду кажучи, повністю індивідуалізоване навчання – справа досить віддаленого майбутнього. Проте сам по собі цей процес незворотній. Можливо, саме він відкриє потрібний для вищої освіти шлях до змін, які ніби “ослаблять” надмірно заформалізовану систему навчання”.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Загальна характеристика учбової дисципліни
Навчальна дисципліна «Текстові процесори» є професійно-технічною. Мета дисципліни: навчити студентів теоретичним а практичним основам роботи в текстовому процесорі Word. Програма розроблена з урахува ...

Методологічні вимоги до педагогічних інновацій
Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) Намагаються спедагогічних інноваційввіднести поняття нового у педагогіці з такими хар ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net