Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Сторінка 1

Реформування всіх ланок освітньої системи України згідно Болонської декларації, припускає зміну цілей, змісту і технологій реалізації вищої освіти, що повинно привести до становлення нового типу фахівця з якісно новим рівнем професійної підготовки та мислення.

У цьому контексті фундаментальна загальнотехнічна, технологічна і прикладна підготовка майбутніх учителів технологій в процесі навчання технічних дисциплін розглядається нами як одна з підсистем загальної фахової підготовки, необхідність якої зумовлена підвищеними вимогами до педагога ЗОШ.

Кожен з розглянутих видів навчання має право на існування і використовується в тій чи іншій мірі під час опанування студентами певних навчальних дисциплін.

Стосовно дисципліни «Конструювання швейних виробів», то тут, на нашу думку найбільш уживаними видами індивідуального навчання повинні стати самостійна навчально-пізнавальна діяльність (як типова, так і індивідуалізована) та індивідуалізоване навчання з викладачем.

Під індивідуалізацією професійної підготовки майбутніх учителів технологій нами розглядається процес, в якому в логічну систему поєднуються відповідні елементи, що містять в собі структури цілей конструкторсько-технологічної підготовки, її зміст, проектування навчальних планів і програм, окремі цілі управління діяльністю студентів, моделі групування студентів, методи контролю та звітність, способи оцінки процесу конструкторсько-технологічної підготовки, що спрямовані на формування вчителя як індивідуальності.

Це визначення покладено в основу концепції побудови моделі індивідуалізованого навчання майбутніх учителів технологій конструюванню швейних виробів, яка здійснювалася нами у такій послідовності: педагогічне моделювання – розробка цілей створення педагогічної системи; педагогічне проектування – подальша розробка моделі і доведення її до рівня практичного використання; педагогічне конструювання – подальша деталізація проекту, яка наближається до використання у конкретних умовах.

За вихідну нам доцільно взяти таку модель структури навчального процесу, яка містить такі компоненти як: цілі, педагогічні завдання, суб’єкти і об’єкти навчання, зміст навчання на рівні навчального предмету і навчального матеріалу (підручники), методи навчання, засоби та організаційні форми навчання, критерії ефективності та результати навчальної діяльності.

Щоб в рамках технологій навчання розробити і реалізувати на практиці найбільш економні та ефективні, максимально індивідуалізовані дидактичні процеси, які б найкоротшим шляхом вели до досягнення поставленої навчальної мети, потрібно мати чітку модель фахівця.

Згідно загальноприйнятого визначення, під моделлю в цілому, розуміють матеріальну або теоретичну систему, яка відтворює в іншому масштабі, структуру (елементи і зв’язки між ними) іншої системи, яку пропонується вивчити. У свою чергу, В.П. Беспалько під педагогічною моделлю розуміє проект навчально-виховного процесу, який згодом буде реалізований на практиці і створення якого дозволить вибрати найбільш ефективні шляхи досягнення мети підготовки фахівців.

В.О. Штофф стверджує, що моделлю потрібно вважати уявно наведену або матеріально реалізовану систему, яка, відображаючи або відтворюючи об’єкт дослідження, здатна замінити його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про об’єкт. А.І. Уємов під моделлю розуміє систему, яка служить засобом для отримання інформації про іншу систему.

Характеристику моделей індивідуального навчання здійснили Є. Александрова, М. Альошина. А.Т. Ашеров, В.Г. Логвіненко займалися розробкою методів і моделей оцінки педагогічного впливу на розвиток пізнавальної самостійності студентів.

Моделювання – це загальнонауковий метод пізнання. І.Б. Новік зазначає: “Моделювання в найзагальнішій формі може бути охарактеризоване як опосередковане практичне або теоретичне дослідження об’єкту, при якому безпосередньо вивчається не сам об’єкт, що цікавить нас, а деяка допоміжна штучна або природна система: (а) що знаходиться в деякій об’єктивній відповідності з пізнаваним об’єктом, (б) здатна заміщати його в певних відносинах і (в) що дає при його дослідженні, кінець кінцем, інформацію про самий модельований об’єкт”. Потрібне лише уточнення, зроблене В.А. Штоффом , що модель “дає нам нову інформацію про цей об’єкт” І.А. Кочергін підкреслює, що “в моделі відтворюються не процеси, що відбуваються в живих організмах, а лише форма протікання цих процесів, закономірностей”.

Г.В. Суходольський трактує моделювання “… як процес створення ієрархії моделей, в яких певна реально існуюча система моделюється в різних аспектах і різними засобами”.

Питання математичного моделювання педагогічних явищ досить повно розглянуті в монографіях Р.А. Гільманова, Л.Б. Ітельсона, у навчально-методичному посібнику С.І. Архангельського, у працях Н.Ф. Тализіної та ін.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Дидактичні умови реалізації підготовки дітей до навчання у системі "родина - школа"
Стосовно молодшого шкільного віку, то в більшості країн світу виховання дітей до їх вступу у школу є особистою справою сім’ї, а зміст і способи виховання передаються за традицією. Звичайно, в окремих ...

Фізичне виховання як процес розвитку фізичної досконалості школяра
Його метою є зміцнення здоров'я учнів, загартування організму, розвиток фізичних можливостей, рухових умінь і навичок. Формування фізична досконалої особистості передбачає створення умов для забезпеч ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net